Трудове законодавство України зобов’язує кожного працівника чесно і сумлінно працювати, своєчасно виконувати розпорядження, додержуватися дисципліни, вимог охорони праці, пожежної безпеки та дбайливо ставитися до майна власника. Проте, не завжди є саме так. Що таке дисциплінарна відповідальність та які її види дізнайтесь у статті.
Також, не слід забувати, що більш детальніше обов’язки працівника прописані у Правилах внутрішнього трудового розпорядку, у посадовій інструкції, положенні про дисципліну, наказах роботодавця тощо. З даними документами при прийомі на роботу працівник повинен ознайомитися та підписати їх.
У разі вчинення працівником дисциплінарного проступку, який являє собою порушення трудової дисципліни, до працівника застосовується дисциплінарна відповідальність, яка встановлюється трудовим законодавством. Статтею 147 Кодексу законів про працю України, у випадку порушення працівником трудової дисципліни, до нього може бути застосовано одне з таких видів стягнень: догана або звільнення.
Пам’ятайте! Не є порушенням трудової дисципліни відмова працівника від виконання роботи, якщо:
- такий вид робіт не передбачений трудовим договором;
- у разі виникнення виробничої ситуація, при якій настає небезпека для життя чи здоров’я працівника або людей, які його оточують, навколишнього середовища;
- виконання такої роботи згідно чинного законодавства роботодавець не вправі вимагати від певної категорії працівників — наприклад, заборонено залучати до робіт у нічний час та надурочних робіт вагітних, жінок, які мають дітей до трьох років, неповнолітніх працівників тощо.
Потрібно знати, що накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним лише у випадку:
- систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;
- прогулу (відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;
- появи працівника на роботі у нетверезому стані, наркотичного або токсичного сп’яніння;
- вчинення працівником за місцем роботи розкрадання майна роботодавця встановленого вироком суду, що набрав законної сили;
- одноразового грубого порушення трудових обов’язків працівниками, зазначеними у пункті 1 статті 41 Кодексу законів про працю.
Однією з основних умов накладення стягнення є вина працівника, наявність якої має обов’язково повинна бути доведена роботодавцем. Такий факт фіксується письмово – складанням актів, службових записок, протоколів. До застосування дисциплінарного стягнення власник повинен зажадати від порушника письмового пояснення, на підставі якого та інших складених документів власник приймає рішення: накладати дисциплінарне стягнення чи ні.
Дисциплінарне стягнення застосовує власник чи уповноважений ним орган не пізніше одного місяця із дня виявлення проступку, але і не пізніше 6 місяців від дня його вчинення.
Частиною 4 статті 149 Кодексу законів про працю стягнення має бути оголошено наказом чи розпорядженням та повідомлено працівникові під розписку.
Крім вище згаданих стягнень, до працівника можуть застосовуватися і заходи впливу, а саме: позбавлення чи обмеження пільг, переваг, заохочень, що позначається на винагородах за підсумками роботи установи, які надаються роботодавцем як заохочення за сумлінну працю.
Не слід забувати про можливість оскарження працівником дисциплінарного стягнення поданням заяви до комісії з трудових спорів або до суду у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про накладення дисциплінарного стягнення.
З даного питання головний спеціаліст Зборівського бюро правової допомоги Тетяна Зварич ознайомила присутніх під час консультування у приміщенні Оліївської сільської ради Зборівського району.
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.
