Цікаву подорож Інтернетом, з настановами, порадами, вікторинами, загадками та веселими завданнями запропонували учням сьомих-восьмих класів загальноосвітньої школи №50 фахівчині Регіонального центру з надання БВПД у Херсонській області Олена Іпатенко та Лариса Аболончикова. Підлітки ще раз переконалися, що в мережі треба бути дуже уважним, пам´ятати про правила спілкування, правила гарного тону та правила безпеки.
Будь в Інтернеті обережний дуже, а то в халепу легко ти потрапиш, друже!»,
– таким напуттям розпочала правопросвітницький захід заступниця директора Регіонального центру з надання БВПД у Херсонській області Олена Іпатенко.
В підтвердження своїх слів Олена Вікторівна зауважила, що кібербулінг найбільш поширений у соціальних мережах і що близько третини українських підлітків ставали жертвами цькування в Інтернеті, а 16% зізнались, що були змушені пропускати через це шкільні заняття. Це дані опитування Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ).
Олена Іпатенко ознайомила учнів з позитивним і негативним впливом Інтернету на дитину, давши підліткам самостійно прийняти ту позицію, до якої вони схиляються. Учні усвідомили, що:
- в Інтернеті треба поводитися чемно, не ображати інших;
- зберігати свій пароль у таємниці;
- розповідати батькам про проблеми;
- не відвідувати погані веб-сайти;
- не розказувати незнайомцям про свою сім’ю, батьків;
- не повідомляти своє реальне ім´я, адресу, телефон тощо;
- уважніше ставитися до різних посилань у соцмережах та інших месенджерах;
- попросити батьків встановити антивірусну програму і постійно її оновлювати;
- без згоди товаришів не поширювати в мережі спільні фото або відео;
- не скачувати та не відкривати невідомі файли, надіслані від незнайомих людей.
Говорили про кібербулінг як новітню форму агресії та жорстокості з метою нашкодити та принизити людину, з використанням інформаційно-комунікаційних засобів: мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж тощо. А після перегляду ролика «Обережно: кібербулінг» учні разом з Оленою Іпатенко розбиралися, як виявити ознаки кібербулінгу, адже він має декілька проявів, жоден з яких не можна ігнорувати. Були названі такі види онлайн-цькування:
- відправка погрозливих та образливого змісту текстових повідомлень;
- демонстративне видалення дітей зі спільнот у соцмережах, з онлайн-ігор;
- створення груп ненависті до конкретної дитини;
- пропозиція проголосувати «за» чи «проти» когось в образливому опитуванні;
- розповсюдження (спам) відео та фото сумнівного характеру;
- провокування підлітків до самогубства (це можуть бути група смерті на зразок «Синій кит»).
Представниця системи надання БПД звернула увагу на те, що цькування онлайн може бути продовженням знущань, які трапляються в учнівському колективі, але водночас онлайн-переслідування може відбуватися і поза межами цього середовища. Тому питання: з якого віку настає адміністративна відповідальність, за які злочини може наступити кримінальна відповідальність з 14 років, які види покарань застосовуються до неповнолітніх, визнаних судом винними у вчиненні злочину – також були предметом обговорення.
Начальниця відділу комунікацій та правопросвітництва Лариса Аболончикова провела для підлітків вікторину «Що я знаю про Інтернет?» та запропонувала тематичні загадки, а називаючи по черзі в ході гри «Відкритий мікрофон» правила безпечного поводження в мережі, учні закріпили отримані знання.
Окрім того, старшокласники дізнались, де можуть знайти підтримку та отримати повний юридичний супровід: від правової консультації до представництва інтересів у суді та захисту.
