У Буенос-Айресі триває Друга міжнародна конференція з доступу до правової допомоги у системах кримінального правосуддя. Сьогодні, 16 листопада, директор Координаційного центру з надання правової допомоги Андрій Вишневський розповів про український досвід законодавчого підґрунтя, інституційного розвитку системи безоплатної правової допомоги в Україні у кримінальних та цивільних справах, забезпечення раннього доступу до безоплатної правової допомоги для затриманих осіб.
Нагадаємо, Друга міжнародна конференція з доступу до правової допомоги у системах кримінального правосуддя – триденний захід високого рівня, що проходить впродовж 15 – 17 листопада нинішнього року в столиці Аргентинської Республіки Буенос-Айресі. Серед учасників конференції – делегати високого рівня від державних органів влади, державні та недержавні провайдери правової допомоги, міжурядові та громадські активісти, експерти судової системи та системи кримінального правосуддя з різних країн. Світові делегації-учасниці заходу діляться своїм досвідом у сфері забезпечення ефективного доступу до правової допомоги у системах кримінального правосуддя, перспективними моделями надання правової допомоги, її адміністрування, оцінювання та покращення. Український досвід сьогодні представив директор Координаційного центру Андрій Вишневський.
«В Україні як у країні із перехідною економікою, напевно, основним викликом в забезпеченні доступу до правосуддя стали глибоко вкорінені традиції обвинувачення і віктимізації радянського кримінального правосуддя. В останні роки Україна почала реформування ключових інститутів у сфері правосуддя, таких як прокуратура, поліція та судова система. У цьому контексті впровадження системи безоплатної правової допомоги є найбільш успішним, ймовірно тому, що створена нова інституція не містить пострадянських наслідків. Я хотів би розповісти про це більш детально», – зазначив на початку своєї доповіді Андрій Вишневський.
Він розповів, що в Україні право на отримання безоплатної правової допомоги гарантовано Конституцією України з моменту її прийняття ще в 1996 році. 59-я стаття Конституції передбачає, що «кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно». Ратифікувавши Європейську конвенцію з прав людини в 1997 році, Парламент України зробив важливий крок у створенні законодавчої бази для забезпечення рівного доступу до правосуддя. Конвенція передбачає, «що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права, як захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або – за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника – одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя». Закон України «Про безоплатну правову допомогу» був розроблений, прийнятий у 2011 році та впроваджується на виконання Резолюції 1466 (2005) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Про виконання обов’язків та зобов’язань Україною», у якій, зокрема, було закріплено таке зобов’язання України: «13.13. покращити доступ до правосуддя шляхом запровадження системи безоплатної правової допомоги у відповідності до стандартів Ради Європи та практики Європейського Суду з прав людини».
Реалізація Закону «Про безоплатну правову допомогу» почалася у 2012 році зі створенням Координаційного центру з надання правової допомоги як незалежного державного закладу, що є підзвітним Міністру юстиції. «Будучи створена з нуля, система української безоплатної правової допомоги запрацювала в 2013 році та забезпечила ранній доступ до правосуддя затриманим, підозрюваним і обвинуваченим через 27 регіональних центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги», – розповів Андрій Вишневський. У зв’язку з цим він звернув увагу на наступне: «Протягом багатьох років Україна стикалася з серйозною проблемою жорстокого ставлення, тортур та інших порушень прав людини затриманих з боку поліції. Ухвалення нового Кримінального процесуального кодексу в 2012 році замість радянського, в який по суті не вносилися поправки ще з 1960 року, дозволило Україні реалізувати положення Європейської конвенції про захист прав людини в кримінальному процесі та забезпечити доступ до безоплатної правової допомоги через новостворені інституційні рамки – систему безоплатної правової допомоги. Таким чином, сьогодні ранній доступ до безоплатної правової допомоги гарантується всім ув’язненим протягом двох годин після затримання. В результаті, за оцінками незалежних українських правозахисників, число порушень прав людини на ранніх етапах затримання значно зменшилося приблизно на 50 % за останні три роки».
Андрій Вишневський наголосив, що в Україні діє модель, коли приватні адвокати працюють за контактом (модель “ex-officio”), тому адвокати, які надають безоплатну правову допомогу, відбирались шляхом відкритого конкурсу. Вони мають цивільно-правові контракти з центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги. У 2015 році мережа центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги була розширена – від 27 до 125 по всій Україні, розширилася й також сфера надання безоплатної правової допомоги – на цивільні та адміністративні справи для інших вразливих груп населення. «Дотримуючись принципів та вказівок Організації Об’єднаних Націй щодо забезпечення доступу до безоплатної правової допомоги у системі кримінального правосуддя, прийнятих Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй, ми також забезпечили доступ до безоплатної правової допомоги для потерпілих у кримінальних провадженнях та свідків», – підкреслив Андрій Вишневський.
Як розповів він, аналіз перших місяців роботи нових центрів показав, що 80% їх клієнтів в першу чергу потребують юридичних консультацій і порад, а не представництва інтересів у судах. За пропозицією Міністерства юстиції український Уряд прийняв рішення про створення понад 400 бюро правової допомоги в малих містах і навіть селищах по всій країні. Нині ці бюро надають правові консультації усім, хто до них звертається, а також проводять активну правопросвітницьку роботу, посилюючи таким чином правову спроможність своїх територіальних громад.
Крім того, як повідомив він, центри та бюро проводять проактивну роботу щодо взаємодії із місцевими громадами, зокрема, й місцевими громадськими організаціями та органами місцевого самоврядування. «Такий підхід дозволив нам залучити більше 700 місцевих громадських організацій для надання правових послуг, а також сприяти прийняттю і фінансуванню близько 100 муніципальних програм з надання безоплатної правової допомоги. Наразі є додаткові 300 програм, які були розроблені і, як очікується, будуть прийняті найближчим часом», – зазначив Андрій Вишневський.
Наприкінці доповіді директор Координаційного центру розповів, що в 2016 році інституційний розвиток системи безоплатної правової допомоги в Україні завершено. Сьогодні він набув вигляду трирівневої структури з чітким функціональним поділом: Координаційний центр з надання правової допомоги як центральна координуюча установа, 25 + 2 регіональних і 100 місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги з більш ніж 400-ми підрозділів – бюро правової допомоги (в сільській місцевості та малих містах).
Сьогодні, як розповів він, в системі надання БПД в Україні важливого значення надають підвищенню інституційної спроможності через розвиток внутрішніх професійних систем: фінансового управління, управління якістю послуг БПД, менеджменту комунікацій тощо.
«Підсумовуючи я хотів би сказати, що розвиток системи безоплатної правової допомоги є невід’ємною частиною довгострокової програми українських реформ. Його включено до Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015 – 2020 роки, Національної стратегії у сфері прав людини та відповідних планів з їх реалізації», – прокоментував Андрій Вишневський.
Серед пріоритетів подальшого розвитку системи він назвав такі: перехід від класичної моделі надання правових послуг до посилення правової спроможності територіальних громад, з урахуванням потреб кожної конкретної громади, її «чутливості»; перехід від моделі “ex-officio” (коли приватні адвокати працюють за контактом) до моделі «офісів публічного захисника» у кримінальних провадженнях; децентралізація функцій фінансового менеджменту та управління людськими ресурсами з метою якнайкращого розподілення функцій у трирівневій інституційній моделі БПД; розвиток системи управління знаннями, інноваційних підходів та IT-сервісів при наданні БПД.
Переглянути презентацію Андрія Вишневського
На фото: Директор Координаційного центру з надання правової допомоги Андрій Вишневський, Міністр юстиції України Павло Петренко, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Аргентинській Республіці Юрій Дюдін
ДОВІДКОВО:
Друга міжнародна конференція з доступу до правової допомоги у системах кримінального правосуддя
Захід спільно організований Урядом Аргентинської Республіки, Офісом Федерального державного захисника Аргентини, Міжнародною правовою фундацією, Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй та Управлінням ООН з наркотиків та злочинності.
Слідуючи успіху Першої міжнародної конференції з доступу до правової допомоги у системах кримінального правосуддя, що проходила у Йоганнесбурзі (Південно-Африканська республіка) у 2014 році, та у її продовження, ця конференція високого рівня зосередиться на розробці ефективних стратегій задоволення потреб малозабезпечених осіб у правовій допомозі у кримінальних провадженнях, підкреслюючи Принципи та керівні настанови Організації Об’єднаних Націй з доступу до правової допомоги у системах кримінального правосуддя (A/RES/67/187), з наголосом на практичні та досяжні рішення. Серед учасників конференції – делегати високого рівня від державних органів влади, державні та недержавні провайдери правової допомоги, міжурядові та громадські активісти, експерти судової системи та системи кримінального правосуддя з різних країн.
У рамках роботи сесій заходу планується: обговорення моделі надання безоплатної правової допомоги; моделі управління та адміністрування системи безоплатної правової допомоги; шляхів забезпечення незалежності суб’єктів надання безоплатної правової допомоги; підвищення якості надання безоплатної правової допомоги; стратегії забезпечення раннього доступу до безоплатної правової допомоги; заходів із забезпечення ефективного доступу до безоплатної правової допомоги малозабезпечених та вразливих груп; надання безоплатної правової допомоги потерпілим та іншим особам; інновацій у розширенні доступу до безоплатної правової допомоги; стандартів моніторингу та оцінки систем безоплатної правової допомоги; збору та менеджменту даних з надання безоплатної правової допомоги, звітування, у тому числі з точки зору впливу Цілі сталого розвитку 16.3.
На конференції представлено глобальний звіт ООН про надання безоплатної правової допомоги (Global Study on Legal Aid).
Серед цікавих даних з дослідження про надання БПД у світі, зокрема, дані щодо адміністування та фінансування систем БПД. Так, наданням БПД (переважною мірою) за регіонами світу займається:
– у Латинській Америці: 82% – Мін’юст, Офіс державного захисника або незалежна адміністрація, 17% – адвокатура;
– у Західній Європі, Північній Америці та Австралії: 83% – Мін’юст, Офіс державного захисника або незалежна адміністрація, 24% – адвокатура;
– у Східній Європі та Центральній Азії: 56% – Мін’юст, Офіс державного захисника або незалежна адміністрація, 28% – адвокатура;
– на Близкьому Сході та в Північній Африці: 50% -Мін’юст, 50% – адвокатура;
– у Центральній і Південній Африці: 67% – Мін’юст, або незалежна адміністрація, 17% – адвокатура;
– у Південно-Східній Азії та Океанії: Мін’юст – 100%, Офіс державного захисника або незалежна адміністрація – 50%, адвокатура – 33%.
Менеджент БПД і її фінансування, відповідно до глобального звіту ООН, здійснюється:
– У країнах, де немає центрального органу управління БПД, у 100% випадків у бюджеті відсутня і окрема програма фінансування.
– У країнах, де БПД управляє адвокатура, відповідна окрема бюджетна програма існує лише у 44% випадків.
– У країнах з системою державного захисника окрема бюджетна програма фінансування БПД існує у 88% випадків.
– У країнах з незалежною центральною адміністрацією БПД окрема бюджетна програма її фінансування є у держбюджеті у 91% випадків (Україна належить до таких).
Офіційний веб-сайт конференції: http://www.balegalaid.com/en/
Приєднуйтесь до сторінок Координаційного центру з надання правової допомоги у соціальних мережах:
Facebook 
YouTube 
Google+
