30 жовтня фахівці Регіонального центру з надання БВПД у Херсонській області відвідали Херсонський ліцей журналістики, економіки та правознавства, де зустрілись з керівництвом та викладачами навчального закладу.
Під час робочої зустрічі начальник відділу Регіонального центру з надання БВПД у Херсонській області Олена Іпатенко обговорила з директором ліцею Іриною Едуардівною Завгородньою та заступником директора з навчально-виховної роботи Вікторією Леонідівною Дригваль спільні заходи, їх тематику. Мова йшла не тільки про лекції, правові години для учнів, семінари для вчителів, але й бесіди для батьків на такі болючі теми, як шкільний булінг, домашнє насильство, їх причини та наслідки і яка відповідальність наступає за їх вчинення.
Як діяти вчителям, якщо в класі є факти знущань, цькування або залякування дітей; що робити, коли батьки не сприймають зауваження, що їх діти агресори – з цього почала розмову з педколективом Олена Вікторівна та представила дві свої презентації «Шкільний булінг», які зможуть використовувати в роботі як вчителі молодшої, так і старшої школи.
Вона повідомила, що булінг – явище не нове, воно завжди існувало, але останнім часом стало більш помітним і на яке вже не можна не реагувати. «Соціальна структура булінгу має три складові, – зазначила фахівець системи надання БПД, – це агресор або булер, жертва та спостергіч, цим булінг відрізняється від конфлікту. Умовно кажучи, булінг – це театр, де все робиться на публіку. Якщо спостерігачі будуть підбурювати агресора, то це може призвести до більш тяжких наслідків, навіть до суїциду».
Олена Вікторівна закликала вчителів бути уважнішими до дітей, які знаходиться в зоні ризику і можуть стати жертвами булінгу. Це діти із малозабезпечених сімей; діти внутрішньо переміщених осіб; діти, які чимось відрізняються від інших, а також сором’язливі й нетовариські діти.
«Якщо у 2016 році 89% українців вважали, що булінгу в Україні не існує і лише 11% визнавали цей факт, то через рік, як свідчать результати досліджень ЮНІСЕФ, 67% українських дітей сказали, що стикалися з булінгом, чверть із них безпосередньо зазнали цькувань, а 48% цих дітей нікому про це не розповідали», – навела сумну статистику Олена Вікторівна і пояснила, що деякі діти бояться розповідати, деякі – не розуміють, що над ними знущаються (наприклад, один із учнів молодших класів, коли його знімали на телефон старшокласники в роздягальні, повідомив, що він нічого не говорив батькам, бо не думав, що це знущання), є діти, які вважають, що вони заслужили таке відношення до себе.
В ході зустрічі прозвучало багато запитань від вчителів, на які наша колега надала вичерпні відповіді. Освітян також зацікавили такі теми, як булер проти вчителя, якщо булер грає роль жертви; чи законним є вимоги батьків встановити в класах камери відеоспостереження тощо.
Олена Вікторівна ознайомила присутніх із загальнонаціональним правопросвітницьким проектом «Я МАЮ ПРАВО!», який інформує громадян про їхні права та навчає, як ці права захищати, і одним із його ключових елементів є надання безоплатної правової допомоги – чому, власне, також приділила увагу наша колега.
Інформаційна кампанія #СтопБулінг триває – попереду цикл зустрічей з ліцеїстами та їх батьками, що, безперечно, підвищить ефективність правового виховання і правової обізнаності херсонців.
