Завдяки шлюбу виникає сім’я яка у свою чергу є чи не найважливішим соціальним інститутом у державі. Права як і обов’язки подружжя регулюються різними правовими нормами, так саме право на шлюб закріплене у ст. 51 Конституції України, але особливу увагу у цьому питанні необхідно віддати галузі сімейного законодавства, а саме Сімейному кодексі України, який врегульовує особисті немайнові і майнові правовідносини подружжя. То ж які саме права та обов’язки встановленні для подружжя детальніше у статті.
До особистих немайнових прав відповідно до Сімейного кодексу належать:
- Право на материнство та батьківство;
- Право на повагу до своєї індивідуальності;
- Право на фізичний та духовний розвиток;
- Право на зміну прізвища;
- Право на розподіл обов’язків міждружиною та чоловіком та їхнє спільне вирішення питань життя сім’ї;
- Право на особисту свободу, та інші.
У питанні обов’язків, подружжя зобов’язане спільно опікуватись побудовою сімейних відносин,піклуватися про матеріальне забезпечення родинита сприяти добробуту й зміцненню сім’ї. А у випадку вагітності,дбати про добробут і здоров’я вагітної дружинитазабезпечити повний, всебічний розвиток своїх дітей.
Варто зазначити, що перешкода у реалізації права на батьківство та материнство може бути причиною для розірвання шлюбу, а саме материнство відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України охороняється державою
– говорить фахівець Збаразького бюро правової допомоги під час семінару для членів громадської організації Учасники АТО «Побратими Тернопілля» на тему «Права та обов’язки членів подружжя».
У випадку врегулювання майнових прав та обов’язків потрібно розуміти, що власність поділяється на:
- спільну сумісну;
- особисту приватну, яка належить кожному з них окремо.
Особистою приватною власністю дружини або чоловіка є майно:
- набуте кожним до шлюбу;
- подароване одному з них або успадковане за час шлюбу;
- набуте за кошти, які належали йому чи їй особисто (сюди належать речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, а також подарунки);
- премії, нагороди, які один з них одержав за особисті заслуги;
- кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала одному з них, а також як відшкодування завданої моральної шкоди;
- страхові суми, одержані за обов’язковим або добровільним особистим страхуванням та інше.
Спільним майном, яким члени подружжя володітимуть належатиме усе майно яке було набуте під час шлюбу, навіть у випадку, коли один із членів подружжя не мав можливості з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляду за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку, або доходу. Також до об’єктів права спільної сумісної власності належать і заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя і внесені до сімейного бюджету або внесені на його особистий рахунок у банківську установу. Якщо хтось із подружжя уклав договір в інтересах сім’ї, то гроші (винагорода, гонорар чи виграш), або майно, що було одержане за цим договором теж буде належати до об’єктів права спільної сумісної власності подружжя. Важливим у питанні розпорядження майном, що перебуває у спільній власності подружжя, необхідна взаємна згода обох, також це правило необхідне у випадку укладання договорів предметом яких є таке майно.
Підсумовуючи вищевикладене слід зазначити, що для побудови міцної сім’ї необхідним є не лишедотримання прав та обов’язків передбаченим чинним законодавством, а й наявність взаємоповаги та розуміння між подружжям.
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.
