На сьогодні одним із найважливіших питань залишається реалізація виборчого права засудженими особами. Станом на 1 січня 2019 року кількість засуджених, що перебувають в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах 55 078 осіб.
Потрібно розуміти, що дана категорія громадян є суттєво обмежена в активній реалізації виборчого права, тобто не може висувати свою кандидатуру та бути кандидатами до органів державної влади. Для прикладу можна застосувати положення 4 пункту статті 9 Закону України «Про вибори народних депутатів України», в якому не може бути висунутий кандидатом й обраний депутатом громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку. Окрім цього у пункті 6 статті 3 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» визначається те, що громадяни України, які за вироком суду перебувають у місцях позбавлення волі, вважаються такими, що не належать до жодної територіальної громади та не мають права голосу на місцевих виборах.
Ще однією із суттєвих проблем є те, що реалізувати у повному обсязі виборчі права засуджених у місцях позбавлення волі, на практиці, досить важко. Зокрема, суть проблеми полягає у можливості впливу адміністрацій установ виконання покарань, відсутності агітаційних матеріалів, виборчої інформації про кандидатів, ознайомлення з виборчими програмами, відсутності технічних засобів спостереження, режимності та закритості установ виконання покарань.
Як уже зазначалось, важливу роль у реалізації виборчого права засудженими відіграє адміністрація закладу, в якому перебуває особа. Прикладом може слугувати адміністративний вплив в даних установах. Даний вплив може проявлятися по-різному, для прикладу це може бути, як покращення харчування (видача більших порцій, розповсюдження продуктових пайків), так і можливість використати засоби впливу (погрози, погіршення умов відбування покарання, залякування чи зміна режиму на більш суворий). Не менш важливим є також і те, що документом для голосування є картка (довідка) установи виконання покарань або слідчого ізолятора, що повинна містити: прізвище, ім’я, по батькові, число, місяць, рік народження, громадянство, фотокартку особи, підпис керівника та печатку установи, – для осіб, які перебувають в установах виконання покарань або слідчих ізоляторах відповідно до пункту 9 частини 2 статті 2 Закону України «Про вибори Президента України».
Варто зазначити і те, що законодавство України, у частині злочинів проти виборчих прав громадян, передбачених особливою частиною Кримінального кодексу України (статтями 157-160), не робить поділу між громадянами і при здійсненні таких злочинів відповідальність настає, незалежно від місця де такий злочин був здійснений. Тож слід розуміти, що засуджені особи можуть у повній мірі реалізувати своє гарантоване законодавством право на волевиявлення у виборчому процесі і позбавити чи повпливати на їх вибір неможливо.
Важливим аспектом, що допоможе вирішити не лише проблему реалізації виборчого права, а й покращити умови відбування покарань засудженими особами це надання доступу, до таких установ, громадським активістам і організаціям. Як наслідок суспільство отримуватиме інформацію про наявні проблеми та разом із органами влади активно вирішуватиме їх.
Керівник Збаразького бюро правової допомоги Сергій Русин, взяв участь у інформаційно-роз’яснювальній зустрічі на тему «Реалізація виборчих прав засуджених» яка проводилась у приміщенні Збаразької виправної колонії № 63. Учасниками заходу були працівники колонії та громадяни у статусі засуджених осіб.
Єдиний телефонний номер цілодобового доступу громадян до безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів по всій території України).