Нещодавно у Сумському місцевому центрі відбулося підписання меморандуму з громадською організацією «Промені надій», яка займається захистом законних прав та інтересів людей з особливими потребами та соціальним забезпеченням людей з обмеженими можливостями.
Представник Громадської організації – заступник голови ГО «Промені надій» Юрій Семенюта розповів про роботу із дітьми інвалідами та людьми з обмеженими можливостями (проблеми людей з інвалідністю).
У цих людей є багато проблем, які їм вирішити самотужки інколи не під силу. Десятки історій, які представник громадської організації розповів керівнику центру – свідчення того, що в соціальному захисті таких людей ще багато проблем.
– «Неможливість оформлення дитини-інваліда у дитячий садочок, де за нею могли б подивитись, для того, щоб самій вийти на роботу»;
– «У зв’язку з інвалідністю, мені було відмовлено в прийомі документів для вступу до ВНЗ»;
– «ВНЗ відмовився прийняти документи, хоча я маю довідку, що підтверджує мою придатність до навчання в цьому ВНЗ. Настійливо рекомендують «йти до будь-якого іншого ВНЗ», кажуть, що «у нас таким, як ви, не місце»»;
– «Дитину не беруть до жодного освітнього закладу»;
– «Дитина-інвалід по слуху й ДЦП. У дитячий садок не беруть. Навчатись жестової мови немає де»;
– «Дитину-інваліда не допускають до жодного закладу (школи, ясел, садочка), де знаходяться здорові діти. Постійно − збирання багатьох довідок, комісії у різних соціальних установах…»;
– «… Не маю доступу до гідної та якісної освіти, відчуваю дискримінацію в доступі до візуальної інформації»;
Очевидними проблемами є:
– відсутність розроблених механізмів розвитку та фінансування системи інклюзивної освіти;
– відсутність освітніх державних стандартів та програм для дітей з розумовою відсталістю (окрім дітей з легкою розумовою відсталістю);
– реалізація людьми з інвалідністю права на отримання вищої освіти;
– відсутність на законодавчому рівні механізмів контролю за дотриманням ВНЗ вимог доступності до відповідної інфраструктури. Інша перешкода – існуючий список медичних протипоказань, затверджений МОЗ;
– відсутність системи підготовки кадрів та адаптованості мережі дошкільних установ за наявності норм, які передбачають створення спеціальних програм у галузі дошкільної освіти.
Окремо стоїть проблема для дітей із психічними вадами. Починаючи з того, що їх не приймають до дошкільних закладів, а в спеціалізованих – відсутні спеціалісти, які можуть працювати з ними (яскравий приклад – визнання МОЗ патології у вигляді «аутизму», у той же час – відсутність затверджених програм роботи з такими дітьми та проходження спеціалізованої підготовки педагогів та психіатрів).
Зрозуміло, що люди цієї соціальної категорії звертатимуться за юридичною допомогою й до Сумського місцевого центру з надання безоплатної вторинної допомоги. І якщо працювати спільно з громадськістю, можна не тільки надати допомогу конкретній людині, а й напрацьовувати пропозиції для вдосконалення державної політики у цьому напрямі.
