Вперше у практиці Рівненського місцевого центру з надання БВПД застосовано «судову медіацію». Завдяки безоплатній правовій допомозі, у процесі якої використано відносно новий інструмент судового процесу – врегулювання спору за участю судді, сторони не просто досягнули компромісу, а врегулювали спір на взаємовигідних умовах.
Як розповіли у Рівненському центрі, до них звернувся пан Микола з проханням допомогти відновити спілкування з онуком. За його словами, після розірвання шлюбу з сином пана Миколи невістка не давала можливості спілкуватися з 12-річним онуком, у той час як таке спілкування приносило радість їм обом. Дідусь прагнув піклуватись про онука, допомагати матеріально, віддавати любов і тепло. Але через перешкоди, що чинила невістка, змушений був бачитись із внуком потайки, зустрічаючись лише між заняттями у школі.
Разом з тим згідно зі статтею 257 Сімейного кодексу України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у їх праві на виховання внуків чи правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.
Представляти інтереси пана Миколи у суді та підготувати позов було доручено начальнику відділу представництва Рівненського МЦ Маланчук Ірині. За іронією долі представляти інтереси відповідачки в суді, невістки пана Миколи, було доручено адвокату, який співпрацює з Рівненським МЦ, – Войтюк Тетяні Леонідівні. Адже невістка також є особою, яка має право на безоплатну вторинну правову допомогу та звернулась за її отриманням. Позиція невістки була такою, що вона жодним чином не перешкоджає спілкуванню дідуся з онуком, у дитини просто не вистачає часу на це, оскільки відвідує декілька гуртків, басейн, проводить час з іншими родичами.
Такі позиції сторін ще на етапі призначення попереднього засідання у справі дали можливість зрозуміти, що дійсно обидві сторони бажають якнайкращого для хлопчика, але емоції та минулі образи не дають можливості це визнати та хоча б спокійно поговорити.
Проведення спільних та закритих нарад із дотриманням вимог щодо конфіденційності інформації дало змогу сторонам висловити і обговорити ті образи, які були першопричиною неприязних стосунків, але не можуть бути висловлені в рамах провадження у справі (яке на час «судової медіації» було зупинене). Це дало змогу опанувати емоції та врешті привело до повного примирення між сторонами. У результаті сторони уклали мирову угоду, де визначили умови і порядок спілкування дідуся з онуком, та ухвалою Рівненського міського суду таку мирову угоду було затверджено.
«Незважаючи на те, що в Україні практика застосування так званої «судової медіації» перебуває лише на етапі становлення, а судді обережно та вкрай рідко використовують такий інструмент, у цьому процесі суддею було запропоновано піти саме таким шляхом та спробувати врегулювати спір за її участю. У кінцевому результаті сторони дійшли згоди. Я вважаю, що врегулювання конфлікту на досудовому етапі – це ідеальний шлях вирішення правових спорів», – зазначила заступник директора Координаційного центру з надання правової допомоги Оксана Василяка, коментуючи матеріали успішної практики. Вона нагадала, що фахівці та адвокати системи надання БПД проходять тренінги, де вчаться використовувати медіацію як спосіб вирішення спорів у роботі з клієнтами.
Довідково
Медіація (англ. mediation – посередництво) — вид альтернативного врегулювання спорів, метод вирішення спорів із залученням посередника (медіатора), який допомагає сторонам конфлікту налагодити процес комунікації і проаналізувати конфліктну ситуацію таким чином, щоб вони самі змогли обрати той варіант рішення, який би задовольняв інтереси і потреби усіх учасників конфлікту.
На відміну від формального судового чи господарського процесу, під час медіації сторони доходять згоди самі — медіатор не приймає рішення за них.
Медіація має добровільний, а не зобов’язальний характер: сторони за власним бажанням можуть припинити медіацію або продовжити її. Сторони самі або доходять згоди або ні, за них ніхто не приймає рішень. Однією з умов медіації є її конфіденційність: усе, що відбувається під час медіації, залишається в таємниці. Медіація як шлях врегулювання спору зорієнтована насамперед на інтереси сторін: віднаходження рішення не обмежується виключно правовим предметом спору, воно охоплює широке коло питань, пов’язаних з економічними, фінансовими чи особистими інтересами сторін.
Приєднуйтесь до сторінок Координаційного центру з надання правової допомоги у соціальних мережах:
Facebook 
YouTube 
Google+
