Жінки отримують меншу винагороду за працю, ніж чоловіки, які виконують таку ж роботу. Звільнення жінок з роботи не пов’язане з показниками їхньої праці. Коли виникає потреба у звільненні, першими звільняють жінок, незважаючи на їх трудовий стаж. Все це – приклади дискримінації жінок на ринку праці. Однак держава забезпечує правовий захист працюючих жінок.
Роботодавцям забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов’язаних із вагітністю або наявністю дітей віком до 3 років, а одиноким матерям – за наявністю дитини віком до 14 років або дитини-інваліда. При відмові у прийнятті на роботу зазначеним категоріям жінок роботодавець зобов’язаний повідомляти їм причини відмови у письмовій формі. На прохання вагітної жінки або жінки, яка має дитину віком до 14 років, або дитину інваліда, в тому числі таку, що знаходиться під її опікою або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, роботодавець зобов’язаний встановлювати їй неповний робочий день або тиждень.
З ініціативи власника або уповноваженого ним органу, звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3-х років (а у випадку медичного висновку, згідно якого дитина потребує домашнього догляду – до 6-ти років) та одиноких матерів за наявності дитини віком до 14-ти років або дитини з інвалідністю, не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.
Про це дізналися учасниці клубу розвитку та самовдосконалення для жінок «Джерело» від фахівця системи безоплатної правової допомоги Тетяни Різак. Семінар на тему «Кар’єра в житті жінки» відбувся на базі Путильської районної філії Чернівецького обласного центру зайнятості.