назад

Максим Магда про домашнє насильство

скіфія радіо тавріяСьогодні, 23 травня, о 14.20 на хвилях обласного радіо «Таврія» 100,6 fm у програмі «Соціальний аспект» менеджер з якості Регіонального центру з надання БВПД у Херсонській області Максим Магда розказав про досить поширене в Україні явище – домашнє насильство.

Варто зазначити, що на прохання телеглядачів програма за участю Максима Магди виходить вдруге.

magda

Слухачі програми «Соціальний аспект» дізнались про види та причини домашнього насильства.

До речі, жертвами насильства в сім´ї може стати будь-хто: дружина чи чоловік, неповнолітні діти, престарілі батьки чи родичі, немічні родичі чи інваліди, прийомні батьки.

Фізичне насильство – це умисне нанесення одним членом сім’ї іншому члену сім’ї побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоров’я, нанесення шкоди його честі і гідності.

Сексуальне насильство проявляється в протиправному посяганні одного члена сім’ї на статеву недоторканість іншого, а також дії сексуального характеру по відношенню до дитини, яка є членом цієї сім’ї.

Психологічне насильство пов’язане з дією одного члена сім’ї на психіку іншого члена сім’ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров’ю.

Економічне насильство проявляється в умисному позбавленні одним членом сім’ї іншого члена сім’ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров’я.

Говорячи про домашнє насильство, психологи називають такі причини: негаразди в сім´ї; бідність, алкоголь, наркотики; невміння вирішувати конфлікти мирним шляхом.

Варто зазначити, що статистичні дані, які привів юрист Регіонального центру з надання БВПД, виявилися не втішними:

  • за даними ВООЗ, до 30 % жінок у світі в тій чи іншій формі зазнавали фізичного та/або сексуального насильства з боку своїх чоловіків або партнерів;
  • у Європі домашнє насильство посідає I місце серед причин смерті жінок віком від 16 до 44 років, випереджаючи ДТП та онкологічні захворювання;
  • 38 % убивств жінок у світі скоєно партнерами жертв;
  • кількість дітей, які щодня у світі потерпають від домашнього насильства, перевищує 10 млн.;
  • в Україні щороку реєструється близько 150 тис. повідомлень до поліції про насильство в сім’ї. За оцінками експертів – це, у кращому випадку, лише 10 % від реальної кількості фактів;
  • в абсолютній більшості випадків – до 97 % – жертвами насильства в сім’ї стають жінки.

Відповідаючи на питання, чому представниці прекрасної статі не поспішають звертатися по допомогу, Максим Магда зазначив: «Незважаючи на такі невтішні соціологічні дані, жертви сімейного насильства не поспішають звертатися по допомогу до правоохоронних органів, в соціальні установи чи до інших людей. Причин такої ситуації є кілька.

По-перше, у представниць слабкої половини немає альтернатив (або жертва впевнена, що немає) працевлаштування та джерел надходження фінансів, адже часто всі грошові надходження контролює чоловік. Особливо це характерно для жінок із дітьми.

По-друге, у жінки немає житла або іншого помешкання, куди вона могла б переїхати, у тому числі разом із дітьми.

По-третє, соціальні, культурні, сімейні цінності, які декларують шлюб як найвищу соціальну цінність і закликають до збереження сім’ї за будь-яку ціну.

По-четверте, оточення, яке переконує жінку в тому, що вона сама винна в насильстві й може зупинити його, якщо підкориться вимогам партнера.

До цих причин можна також віднести синдром набутої безпорадності; іммобілізація внаслідок психологічної та/або фізичної травми; відчуття сорому та власної вини; реалізація сценарію «рятівниці» в умовах «токсичної» або «залежної» любові».

До речі, якщо особа, що вчиняє насильство в сім´ї,  є алко- або наркозалежною та систематично вчиняє насильство і стосовно неї вичерпані всі засоби впливу, можна звернутися до суду за місцем проживання з проханням про примусове її лікування (відповідно до Закону «Про психіатричну допомогу»).

За словами Максима Магди, людина, яка вперше зазнала насильство, не відразу про це заявляє. У психології є таке поняття, як «цикл насильства» або «колесо насильства». Відбувається насильство, йде агресія, тоді – примирення, потім знову відбувається насильство. І з кожним разом примирення стає коротшим, а насильство – частішим. Спочатку прояви насильства можуть бути раз на рік, потім щомісяця, згодом може дійти до кількох разів на тиждень. На жаль, спрацьовують наші ментальні переконання: ми не звикли виносити сміття із хати. Якщо за кордоном у випадках домашнього насильства сусіди відразу викликають поліцію, то в нас – міцніше закривають двері й намагаються не втручатися.

Варто зазначити, що працівник системи БПД пояснив, до яких установ необхідно звертатися, якщо ви стали жертвою домашнього насильства:

  • поліції за місцем проживання;
  • відділу сімейної та ґендерної політики Департаменту соціального захисту: (0552) 49-60-80, 49-61-71;
  • Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді:
    м. Херсон, вул. Воронцовська (Комунарів), 11; тел: (0552) 26-35-51. Графік роботи: понеділок – четвер з 8.00 до 17.00, п’ятниця з 8.00 до 15.45. Перерва з 12.00 до 12.45;
  • громадської організації відповідного спрямування;
  • місцевого Центру з надання БВПД або бюро правової допомоги (див. нижче);
  • суду;
  • телефонувати на національну «гарячу лінію» з попередження насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації (на базі громадської організації «Ла Страда-Україна»):

0 800 500 335
(безкоштовно зі стаціонарних телефонів)

386
(безкоштовно з мобільних телефонів).