Практично завжди під час розлучення виникають майнові питання між колишнім подружжям. У результаті все закінчується поділом майна через суд. А ділити майно у суді без допомоги фахівців центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, обізнаних в подібних справах – неможливо.
Статтею 69 Сімейного кодексу України закріплено право чоловіка та дружини на поділ майна, яке належить їм на праві спільної сумісної власності, і такий поділ можливо здійснити без розірвання шлюбу. Поділ може здійснюватись за взаємною згодою шляхом укладення договору про поділ майна подружжя або в судовому порядку.
ЯКЕ МАЙНО ДІЛИТЬСЯ МІЖ ПОДРУЖЖЯМ, А ЯКЕ МОЖНА ЗАЛИШИТИ У СВОЇЙ ВЛАСНОСТІ?
Власність у сім’ї може бути спільною сумісною власністю подружжя та особистою приватною власністю кожного з подружжя. Спільна сумісна власність подружжя – майно, яке набуте подружжям за час шлюбу (або під час спільного проживання однією сім’єю), крім речей індивідуального користування.
Частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними, шлюбним договором або не збільшено судом.
Суди дуже рідко відходять від цього принципу збільшення частки, так як потрібно мати реальні докази того, що чоловік або дружина взагалі не працювали та не намагались працювати під час шлюбу, зловживали спиртними напоями, вчиняли сварки або вчиняли правочини щодо спірного майна без згоди іншого подружжя.
Майно, яке є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя ділиться між ними в натурі. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя.
ЯКЕ МАЙНО Є ОСОБИСТОЮ ВЛАСНІСТЮ?
Відповідно до статті 57 Сімейного кодексу України, не підлягає поділу майно, що є особистою приватною власністю дружини чи чоловіка.
До такого майна належить:
• майно набуте дружиною чи чоловіком до шлюбу;
• майно, набуте за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
• майно, набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали чоловіку чи дружині особисто;
• житло, набуте чоловіком чи дружиною за час шлюбу внаслідок його приватизації в порядку передбаченому законом;
• земельна ділянка, набута за час шлюбу внаслідок приватизації або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України;
• речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя;
• премії та нагороди, одержані за особисті заслуги;
• кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка належала дружині чи чоловіку, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди;
• страхові суми, одержані за обов’язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, які були особистою приватною власністю дружини чи чоловіка.
У зв’язку з викладеним вище, у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об’єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.
ЯК ПОДІЛИТИ МАЙНО ПОДРУЖЖЯ, ЯКЕ ПЕРЕБУВАЄ У «ЦИВІЛЬНОМУ ШЛЮБІ»?
У законодавстві України визначення такого поняття як «цивільний шлюб» немає, такий шлюб визначається як «фактичний» або «фактичні шлюбні відносини».
Можна виділити такі ознаки «фактичного шлюбу»:
• спільне проживання чоловіка та жінки на одній житловій площі;
• ведення спільного господарства;
• відсутність у органах РАЦСу реєстрації таких відносин.
Відповідно до статті 74 Сімейного кодексу України, якщо чоловік та жінка проживають однією сім’єю, але не перебувають в шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не передбачене письмовим договором укладеним між ними.
Майно, придбане подружжям у цивільному шлюбі за спільні кошти, зазвичай оформлюється на когось одного з подружжя, що відіграє дуже важливу роль.
Майно, оформлене на одного з учасників вільних відносин, є виключно його майном, оскільки факт проживання сім’єю не встановлений і все майно є приватною власністю особи, яка є набувачем майна. Інша сторона позбавлена права на це майно, якщо в судовому порядку не доведе, що воно є спільною власністю.
Звернення до суду про поділ спільного майна «цивільного подружжя» здійснюється в порядку подання позовної заяви до суду та має певні особливості:
– необхідність довести суду факт проживання однією сім’єю;
– довести суду, що майно, набуте в період цивільного шлюбу є спільною сумісною власністю;
– переконати суд у необхідності поділу майна у відповідності до вимог чинного законодавства, що регулюють спільну сумісну власність подружжя.
Тому, при поданні позову про поділ спільного майна «цивільного подружжя» обов’язково необхідно ставити ще одну вимогу про встановлення факту проживання однією сім’єю.
За детальними роз`ясненнями та консультаціями з будь-яких правових питань – звертайтесь у місцеві центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги:
Бердичівський місцевий центр – вул. Чорновола, 9, тел.: (04143) 4-14-42
Житомирський місцевий центр – вул. Гагаріна, 47, тел.: (0412) 43-01-76
Коростенський місцевий центр – вул. Сосновського, 28-Г, тел.: (04142) 5-09-45,49
Новоград-Волинський місцевий центр – вул. Івана Франка, 31-А, тел.:(04141) 2-15-82
