Правопросвітництво – один із ключових напрямків у діяльності системи безоплатної правової допомоги. В багатьох випадках аудиторією, з якою доводиться працювати юристам центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, є школярі.
Про те, чому важливо говорити дітям про їхні права, спілкуємося з Ольгою Чорною, юристкою Регіонального центру з надання БВПД у Хмельницькій області, у доробку якої лише в 2019 році налічується майже 80 різнопланових заходів з учнями – правових уроків, вікторин, квестів тощо.
Пані Ольго, чому така велика увага саме на дитячу аудиторію?
Усім нам відомо, що на якість навчального процесу дуже впливає раннє засвоєння дітьми фундаментальних знань про основні сфери життя. До прикладу, сучасні діти починають вивчати англійську мову ще з садочка. Чому зі знаннями про наші права має бути інакше? Адже їх ми мали б активно застосовувати у повсякденному житті, наприклад, коли придбали прострочений товар чи випадково розбили посуд на вітрині магазину.
Тому мета кожного заходу для дітей – сформувати нове покоління свідомих громадян, які не просто знатимуть свої права, але й використовуватимуть та відстоюватимуть їх, сміливо писатимуть заяву про порушення своїх прав до поліції або звертатимуться до системи БПД по роз’яснення, консультації чи захист.
На які теми доводилося спілкуватися?
Першість за актуальністю поки що належить темі протидії булінгу. У зв’язку із виборчими процесами в Україні зі старшокласниками та студентами перших курсів місцевих вишів говорили про виборчі права (відбувся цикл зустрічей «Сьогодні учень – завтра виборець»). Звичайно, багаторазово порушувала теми реалізації та захисту основних прав людини, зокрема дитини, подолання ґендерних стереотипів. Спілкувалися також про права та обов’язки учня, особливості професії юриста та те, як формувалося вчення про права людини.
Скільки загалом просвітницьких заходів з дітьми ви провели, які вікові групи охопили?
2019 рік виявився багатим на зустрічі з дитячою аудиторією. Маю на увазі саме неповнолітніх дітей: від молодшого шкільного віку (6-7 років) і до старшокласників, учнів училищ, коледжів та студентів перших курсів вищих навчальних закладів. Особисто я долучилася до 78 різноманітних дійств у 24 навчальних закладах Хмельницького. Кажу «дійств», тому що по-іншому працювати з дітьми не можна: формат беземоційної стандартної лекції з ними, як правило, не спрацьовує. Кожна зустріч, кожна аудиторія – це окрема історія, в яку щоразу доводиться додавати щось нове. Однак і фідбек щоразу особливий.
Правопросвітницький захід для дітей і для дорослих – в чому різниця? З ким працювати важче?
Різниця в аудиторії суттєва. Діти більш відкриті до нової інформації, особливо перші 5 хвилин – це час, щоб захопити їх темою розмови, завоювати прихильність та довіру. Як продовжиш бесіду, урок чи квест – таким і буде результат. Як свідчить мій досвід, зі школярами потрібно експериментувати, підлаштовуватися і навіть гратися. Тому в роботі з учнівськими колективами важлива гнучкість та вміння шукати нові підходи.
З дорослими найкраще спрацьовують ключові, важливі для конкретної людини поняття в повідомленні: це можуть бути «аліменти», «поновлення на роботі», «погашення кредиту», «розірвання шлюбу» чи «безоплатна правова допомога справді існує». Після такого «включення» вони уважно слухають і ставлять запитання. Зрозуміло, що бесіда з дорослою аудиторією є більш стислою, офіційною, насиченою статистичними фактами, прикладами із судової практики.
Які формати і прийоми донесення інформації використовуєте під час зустрічей із дітьми? Поділіться своїми «фішками».
Формати роботи з дітьми дуже різні: від найпростіших правових уроків до квестів. Цікаві школярам також дискусії, юридичні читання, тренінги, бесіди, відкриті діалоги. Щодо прийомів, то це використання відеоряду (мультфільми, ролики, документальні сюжети), презентацій, але найкраще діти сприймають інтерактивну взаємодію: бліцопитування, вікторини, ігри, виконання тематичних завдань, вирішування ситуативних задач, розгадування кросвордів. Таке спілкування об’єднує та розкриває потенціал школярів. Наприклад, малюючи на папері певне право, діти із захопленням втілюють спільний задум, використовуючи щойно отриману інформацію.
З-поміж «фішок», якими пишаюся, – правовий лекторій для учнів правового класу під час навчальної практики на базі Хмельницької спеціалізованої ЗОШ I-III ступенів №6, співпраця з Хмельницьким апеляційним судом, а саме спільні правопросвітницькі заходи для школярів в залі судових засідань.
Чи готові діти сприймати юридичну інформацію? Наскільки вони обізнані зі своїми правами сьогодні? Чи є в молодого покоління довіра до правосуддя?
Готовність сприймати юридичну інформацію залежить від різних факторів: від спікера, його вміння налаштувати аудиторію та донести свої меседжі, а також від теми зустрічі, її актуальності та практичного значення. Та загалом переконана, що діти дуже добре сприймають юридичну тематику, бо здебільшого хочуть отримати нові знання.
А от загальна обізнаність дітей зі своїми правами, за моїми спостереженнями, ще досить низька. Звісно, я не враховую класи з поглибленим вивченням правознавства, де рівень знання предмету значно вищий. Це означає, що нам є, з ким і з чим працювати.
Маємо проблему і з довірою – до правосуддя, до правоохоронних органів. Я це розумію, коли під час зустрічей з дітьми чую репліки на кшталт «це нічого не дасть», «а суддю можна купити», «мій тато все вирішить» тощо.
Про що найчастіше запитують школярі?
Рейтинг запитань приблизно такий: якщо вкраду на таку-то суму, що за це буде? чи може вчитель вигнати з уроку чи не пустити учня на урок? чи може вчитель забрати телефон і віддати тільки в кінці навчального року? чи можна поширювати відео побиття однокласників? чи будуть доказами в суді скріни переписки в меседжерах? які документи треба мати з собою дитині, щоб отримати консультацію в центрі? чи можна мене знімати та поширювати це відео? чи може неповнолітній учень працювати? як досягнути рівності між хлопцям і дівчатами?
Ви говорили, що однією з найбільш поширених тем, які порушуєте під час спілкування з дітьми, є булінг. Чи звертаються школярі по допомогу безпосередньо під час заходу чи після?
Прямо – досить рідко. Але бувають і такі сміливці, що тішить. Найчастіше зустріч завершується своєрідним бліцопитуванням мене учнями.
Яким, на вашу думку, має бути результат правопросвітницької роботи з дітьми? Чи можна говорити про результативність уже сьогодні?
Ідеальний результат – це коли бачиш, як отримані правові знання систематично застосовують на практиці. Знаю, що з часом він стане дуже помітним. Для мене, як працівниці системи БПД, наразі результат полягає також в доступності правової допомоги для кожного, в зростанні довіри до системи у людей, які звертаються в центри.
І традиційне для початку нового року питання: які плани на рік в контексті правової роботи саме з дітьми?
Охоплювати нові аудиторії, нові навчальні заклади; здобувати нові знання, щоб якісніше доносити інформацію до моїх юних слухачів; залучати до заходів нових партнерів, які б допомагали втілювати цікаві ідеї для дітей. І не маю жодного сумніву, що гуртом, за підтримки колег та однодумців, ці плани вдасться реалізувати!
