Сьогодні минає 3 місяці з дня прийняття Закону України “Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами”. На базі Сумського Регіонального центру підвищення кваліфікації для державних службовців категорії «Б», «В» відбулися за дистанційною формою навчання «Державна ґендерна політика як один з основних регулятивних механізмів суспільного життя. Особливості надання допомоги постраждалим від домашнього та ґендерно зумовленого насильства». Очільниця Регіонального центру з надання БВПД у Сумській області Олена Демченко в якості спікера провела навчання для більше 100 осіб, акцентувавши увагу на реалізації в Україні ґендерної політики та особливостях надання допомоги постраждалим від домашнього насильства.
«Ґендерна політика – це політика забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у суспільстві. Відповідно, якщо ми говоримо про державну ґендерну стратегію, то йдеться про державну політику забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Система безоплатної правової допомоги в Україні застосовує комплексний підхід до наскрізної інтеграції питань ґендерної рівності у своїй роботі. Це зафіксовано у Ґендерній стратегії системи надання правової допомоги», – додала директорка Регіонального центру.
Посадових осіб місцевого самоврядування ознайомили з нормативними актами міжнародного права, що ратифіковані Україною, та стали невід’ємною частиною національного законодавства.
Система надання безоплатної правової допомоги має великий досвід захисту прав постраждалих від домашнього насильства. У виступі Олена Демченко наголосила, що проблема насильства в сім’ї, на жаль, була і залишається в Україні актуальною. У державі кожна п’ята жінка стикалася з домашнім насильством. Після початку повномасштабної війни проблема насильства над жінками стала, на жаль, ще більш прихованою.
Особлива увага приділена ратифікації 20 червня 2022 року Верховною Радою України «Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами» – так званої «Стамбульської конвенції». Завдяки ратифікації Стамбульської конвенції ми наблизили власне законодавство до європейських цінностей. Досі домашнє насильство підпадає під два законодавства — адміністративне і кримінальне, а Стамбульська конвенція передбачає лише кримінальну відповідальність за домашнє насильство. Її цілі — зробити так, щоб жінки були захищені від усіх форм насильства та дискримінації, боротися за рівність між жінками й чоловіками, розробляти політику та заходи для захисту всіх жертв насильства й надання їм допомоги. Стамбульська конвенція передбачає кримінальну відповідальність за насильство над жінками.
Завдяки ратифікації конвенції держава має створити мережу установ, щоб жертва насильства могла отримати комплексну підтримку в одному місці. Постраждалим держава має забезпечити цілодобовий доступ до притулку в найближчому місті, де можна залишатися з дітьми. Після ратифікації мають розслідувати всі випадки насильства, незалежно від того, хто про них заявив, — постраждалий, чи, наприклад, сусіди. Усі звернення поліція повинна перевірити і відреагувати.
«Для нас важливо, аби кожен, хто звернувся за правовою допомогою, отримав її вчасно, у повному обсязі та якісно. У практиці наших юристів та адвокатів є справи щодо домашнього насильства, тому ця тема є актуальною для юридичної спільноти. Держава є основним суб’єктом протидії насильству, тому органи державної влади повинні прикладати максимум зусиль для формування у суспільстві неприйняття насильства, вжиття необхідних заходів для його запобігання та створення системи захисту жертв і подолання наслідків насильства», – завершила свій виступ директорка Регіонального центру Олена Демченко.
