Будь-які потрясіння в суспільстві, особливо такі серйозні, як війна, призводять до збільшення випадків насильства. Наразі чимало людей втратили близьких, житло, роботу, свій звичний стиль життя, пережили травматичний досвід та продовжують перебувати у стані невизначеності.
Про поняття домашнього та гендерно обумовленого насильства говорили з викладачами та студентами Полтавського професійного ліцею. Під час спілкування з освітянами та учнями начальниця відділу комунікацій та правопросвітництва Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області Юлія Козаченко розповіла про поняття домашнього насильства, його види, хто може зазнавати домашнього насильства та які заходи наразі застосовуються до кривдника.
«В умовах воєнного стану гостро постає й проблема економічного насильства, зокрема дорослих дітей щодо власних батьків або інших родичів. До нього штовхає відчай та безробіття, а також відсутність свідків. Подвійний вплив війни відчувають на собі й діти. В умовах наявної нестабільності не всім батькам вдається впоратися з тривожністю та опанувати свої негативні емоції, водночас діти виявляються найзручнішою «мішенню» для прояву цих емоцій. Біда ще й у тому, що явище стає систематичним, адже подразник — війна — нікуди не зникає» – констатувала вона.
Але поряд з тим приємно відзначити сучасні діти добре розпізнають, коли ситуація переходить межу, й не соромляться звертатися за допомогою
Також фахівчиня Регіонального центру нагадала, що завдяки ратифікації Стамбульської конвенції ми наблизили власне законодавство до європейських цінностей. Досі домашнє насильство підпадає під два законодавства — адміністративне і кримінальне, а Стамбульська конвенція передбачає лише кримінальну відповідальність за домашнє насильство. Її цілі — зробити так, щоб жінки були захищені від усіх форм насильства та дискримінації, боротися за рівність між жінками й чоловіками, розробляти політику та заходи для захисту всіх жертв насильства й надання їм допомоги. Стамбульська конвенція передбачає кримінальну відповідальність за насильство над жінками. Отож завдяки ратифікації конвенції держава має створити мережу установ, щоб жертва насильства могла отримати комплексну підтримку в одному місці. Постраждалим держава має забезпечити цілодобовий доступ до притулку в найближчому місті, де можна залишатися з дітьми. Після ратифікації мають розслідувати всі випадки насильства, незалежно від того, хто про них заявив, — постраждалий, чи, наприклад, сусіди. Усі звернення поліція повинна перевірити і відреагувати.
Також фахівчиня системи БПД нагадала, які послуги можуть отримати особи, що постраждали від домашнього насильства від системи безоплатної правової допомоги.
«Особи, які постраждали від домашнього та гендерного насильства мають право на отримання не лише отримання правових консультацій, а й на отримання безоплатної вторинної правової допомоги у вигляді складання документі процесуального характеру, представлення їх в інтересів в суді, інших державних органах та перед іншими особами» – резюмувала Юлія Козаченко.
За її словами юристи системи БПД Полтавщини мають значну успішну практику щодо захисту прав, осіб, які постраждали від домашнього насильства. Наразі окрім надання безоплатної правової допомоги фахівці системи БПД Полтавщини спільно з партнерами проводять активну інформаційно-просвітницьку роботу задля формування у суспільстві неприйняття насильства, вживають необхідних заходів для його запобігання та захисту жертв і подолання наслідків насильства. Під час правового інформування фахівчиня Регіонального центру розповіла про можливості Програми відновлення для неповнолітніх, які вчинили кримінальне правопорушення вперше.
