8 березня 2016 року до Другого одеського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернувся по допомогу гр. П., який є особою з особливими фізичними потребами, його дохід нижчий суми двох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. Метою звернення гр. П. було складання позовної заяви про визнання права власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку та садовий будинок, а також для представництва його інтересів у суді. Про діяльність Центру заявник дізнався з телебачення.
Гр. П. повідомив про те, що розмір пенсії, яку він отримує складає 1147 грн. Інших доходів не має. По суті справи заявник розповів наступне.
Його батько помер у 2009 році, він був власником земельної ділянки та садового будинку.
В 2014 році дружина померлого зверталася до державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку та садовий будинок, у чому їй було відмовлено у зв’язку з тим, що остання не надала правовстановлюючі документи на зазначене спадкове майно, видані на ім’я померлого. Державний нотаріус одночасно запропонував у разі відсутності таких правовстановлюючих документів звернутися з заявою до суду для захисту своїх прав та з метою визнання за нею права власності на спадкове майно.
Проте, у липні 2015 року жінка померла. Оформити право власності на спадщину після смерті свого чоловіка вона не встигла.
Гр. П., усвідомлюючи необхідність оформлення правовстановлюючих документів на спадкове майно та визнання за ним права власності, звернувся до Центру для отримання безоплатної вторинної правової допомоги, яка полягає в складанні позову про визнання права власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку та садовий будинок, а також для представництва його інтересів у суді. В забезпечення рівного доступу громадян до правосуддя гр. П. вже наступного дня після звернення був забезпечений адвокатом за рахунок держави.
Центр доручив займатись цією справою адвокату Ірині Аруцевій та видав останній доручення №№134, 135 від 29.03.2016. За декілька днів була організована перша зустріч клієнта з адвокатом.
У квітні 2016 року до суду був поданий позов про визнання права власності на земельну ділянку та садовий будинок в порядку спадкування за законом. 29 квітня 2016 року судом винесена ухвала про відкриття провадження у справі № 504/1274/16-ц.
В обґрунтування заявлених позовних вимог в своєму позові гр. П. посилається на наступне.
У лютому 2009 року помер батько – власник майна, після його смерті відкрилася спадщина до якої увійшла земельна ділянка та садовий будинок. У липні 2015 року померла мати заявника – дружина померлого. Право власності на земельну ділянку так і не було оформлене.
Гр. П. є спадкоємцем першої черги, інші спадкоємці відсутні, однак через відсутність реєстрації прав власності на земельну ділянку за померлим клієнту було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкоємством є перехід прав та обов’язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Місцем відкриття спадщини відповідно до статті 1221 Цивільного кодексу України є останнє місце проживання спадкодавця. Згідно з статтею 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.
Так, судом встановлено, що померлому батьку заявника належить земельна ділянка, це підтверджується відповідним рішенням сільської ради. Мати заявника була дружиною померлого, що підтверджується свідоцтвом про одруження. При житті їй був наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва. Крім того, на підставі заяви матері земельній ділянці була присвоєна юридична адреса, про що свідчить рішення сільської ради.
Відповідно до статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини. Отже, вимога щодо визнання за позивачем права власності на земельну ділянку є обґрунтованою та була задоволена судом.
У зв’язку з відсутністю жодних доказів про виникнення права власності у померлої матері на садовий будинок, гр. П. було відмовлено в цій частині позову. За результатами розгляду судом справи, позов був задоволений частково, про що вказує рішення суду від 14.11.2016 у справі № 504/1274/16-ц.
Таким чином, звернувшись до Центру, проблема з оформлення земельної ділянки чоловіка була вирішена. Гр. П. отримав якісну професійну правову допомогу фахівців Центру та адвоката, про що останній висловив подяку:
