Протягом останніх тижнів у ході контрнаступальних дій з боку української армії було повернуто велику нашу територію, яка довгий час була в окупації. Колаборанти біжать із населених пунктів у бік росії, бо розуміють, що їх діянням буде надана правова оцінка й відповідальність неминуча.
Як же бути простим людям, які протягом всього цього періоду продовжували жити та працювати при окупаційній владі?
Згідно із Женевською конвенцією про захист населення під час війни 1949 року, а також із додатковими протоколами, які були ратифіковані Україною, не міститься загальної заборони на продовження роботи найманими працівниками на окупованих територіях.
Якщо людина працює в окупації, але при виконанні своїх професійних обов`язків, які поклала на нього держава Україна, або при виконанні найманими працівниками своїх звичайних трудових обов`язків на підприємстві не виконує роботу, яка підпадає під кримінальне правопорушення — така робота не буде вважатися пособництвом ворогу та колабораціонізмом.
Потрібно також буде враховувати у кожному конкретному випадку чи не застосовувався вплив на людину фізичного або психологічного характеру, чи вчиняв він дії, які підпадають під Кримінальний кодекс України — це може бути передача матеріальних ресурсів ворогу, визнання окупаційної влади законною, свідома співпраця з окупантом з метою отримання керівної посади та інше.
До кожного такого випадку потрібно підходити індивідуально, але якщо буде доказано, що особа діяла під впливом психологічного чи фізичного характеру, але в результаті його дій була нанесена шкода більша, ніж відведена, і особа це усвідомлювала – ця особа буде притягнута до кримінальної відповідальності, а ці обставини будуть як пом`якшуючі. Але якщо буде доказано, що внаслідок душевного хвилювання особа не могла оцінити наслідки своїх дій, а нанесена шкода виявилась більшою, ніж відведена — відповідальність не настане.
У даний час Кабінет Міністрів пропонує легалізувати перелік діяльностей в окупації, які не будуть визнаватися колаборацією — внесено законопроект на розгляд Верховної ради «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим та тимчасово окупованій території України». Цим легалізуються деякі види діяльності на непідконтрольних територіях.
Наразі текст документу недоступний, тому дізнатися про повний перелік у даний час не є можливим, але ми розуміємо, що це буде перелік діяльностей, які не пов`язані з пособництвом ворогу.
Багато звернень до системи безоплатної правової допомоги надходять від вчителів. Вони зв`язуються з окупації із нашими юристами за допомогою Viber або Telgram. Дії вчителів, які добровільно та свідомо виявили бажання співпрацювати з окупантами за їх освітніми програмами підпадають під ст.111-1 Кримінального кодексу України.
Але знову ж таки, потрібно брати до уваги, що викладає педагог, якщо він розповідає про теорему Піфагора — це один випадок, а якщо про Малоросію та єдність народів — це зовсім інша історія.
Багато людей стикаються із проблемою працевлаштування, коли виїзджають із окупованої території через те, що вони не звільнені із попереднього місця роботи й їх не можуть взяти на нове місце.
Вже існує відпрацьована процедура – потрібно звернутися до Центру зайнятості за місцем перебування на підконтрольній території та написати заяву із формулюванням «прошу звільнити мене з попереднього місця роботи», вказавши назву підприємства, і перешкоди для нового працевлаштування відпадуть.