До Черняхівського бюро правової допомоги, що на Житомирщині, звернулась пані Людмила з питанням про встановлення факту смерті брата-військовослужбовця, який загинув під час виконання бойового завдання при здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на лінії безпосереднього зіткнення з противником.
У березні 2022 року її брата Романа було призвано на військову службу до лав Збройних сил України для оперативного доукомплектування військ в період дії воєнного стану.
Але у травні жінка отримала акт про настання смерті брата та відсутність тіла загиблого.
Документом, що засвідчує смерть особи, є видане у встановленому чинним законодавством порядку свідоцтво про смерть. Однак в умовах війни отримати свідоцтво про смерть не завжди можливо, якщо військовослужбовець загинув на тимчасово окупованій території чи за відсутності тіла загиблого. У такому разі справа про встановлення юридичного факту смерті особи вирішується в судовому порядку.
Юристка Черняхівського бюро правової допомоги Юлія Поліщук після детального вивчення питання порадила пані Людмилі звернутися спочатку до відділу ДРАЦС для отримання відповіді-відмови у видачі свідоцтва про смерть в межах досудового врегулювання питання.
Черняхівський районний відділ ДРАЦС надав відповідь про відмову у реєстрації смерті брата через відсутність документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров’я чи судово-медичною установою.
Після цього з клієнткою було узгоджено правову позицію щодо звернення з позовною заявою до суду про встановлення факту смерті брата, оскільки на даний час законом не передбачено іншого порядку, ніж встановлення цього факту в судовому порядку.
Задоволення даної заяви надає заявниці можливість отримати свідоцтво про смерть брата.
Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області позовну заяву про встановлення факту смерті було задоволено. У жінки з’явилася можливість оформити факт смерті брата та отримати свідоцтво.
Але рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах ДРАЦС, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Тож після отримання ухваленого рішення пані Людмилі було рекомендовано звернутись до органу державної реєстрації актів цивільного стану, який повинен на підставі рішення суду провести державну реєстрацію смерті особи та видати свідоцтво про смерть.
Ця справа в Єдиному реєстрі судових рішень № 293/994/22.
Довідково: Згідно зі ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Вказана категорія справ розглядаються судом невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду (на практиці строк розгляду справи триває 1-5 днів в залежності від завантаженості суду).
Доказами на підтвердження факту смерті військовослужбовця може бути довідка про загибель, видана командуванням військової частини, повідомлення про смерть, видане, територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, колективний акт про настання смерті, складений на місці загибелі, та ін.