Історія справи
У кримінальному провадженні №42012190130000012 клієнта адвоката Тетяни Войтюк (доручення від 24.07.2013 р. №405) судом першої інстанції було визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ч.1 ст.122 КК України (в умисному заподіянні тяжких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень) та призначено остаточне покарання за сукупністю злочинів 5 років позбавлення волі.
В апеляційній скарзі захисник наполягала на тому, що такий вирок суду є незаконним та підлягає скасуванню у зв’язку з недоведеністю вини клієнта у вчиненні інкримінованих йому злочинах.
В ході апеляційного розгляду захисник довела недопустимість доказів сторони обвинувачення, отриманих від свідка, який надалі був визнаний підозрюваним, обвинуваченим у даному кримінальному провадженні, а також неналежність висновку судово-медичної експертизи щодо тяжкості та характеру тілесних ушкоджень.
Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 29.12.2014 року вирок суду першої інстанції скасовано, а кримінальне провадження закрито у зв’язку з відсутністю достатніх доказів винуватості обвинуваченого і вичерпаністю можливості отримання таких доказів. В обґрунтування прийнятого рішення, колегія суддів послалася на положення ст.6 Конвенції з захисту прав людини та основоположних свобод та рішення ЄСПЛ у справі «Шабельник проти України» та констатувала порушення права особи зберігати мовчання, а докази отримані в зв’язку з цим недопустимими та неприйнятними.