8 листопада 2018 року фахівцями Смілянського центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги для студентів Смілянського економіко-правового коледжу проведено виховну годину, присвячену особливостям кримінальної відповідальності неповнолітніх.
У ході зустрічі окреслено соціальні характеристики неповнолітніх правопорушників та причини їхньої злочинної поведінки. Особливу увагу приділено чинникам, які впливають на вчинення злочинів: неблагополучна сім’я, недоліки навчально-виховного процесу, проблема вживання неповнолітніми алкогольних напоїв і наркотичних речовин.
Задля підвищення рівня правової свідомості молоді студентів поінформовано, що, відповідно до ст. 2 Кримінального кодексу України, підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину. Злочином є суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину. Суб’єктом злочину є фізична осудна особа, тобто яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними та якій до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років.
Разом із тим увагу звернуто на те, що у ч. 2 ст. 22 КК передбачений так званий знижений вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність. Так, особи, які вчинили злочин у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності за вчинення низки злочинів, таких як умисні вбивства, спричинення тяжких тілесних ушкоджень зґвалтування, крадіжки, грабежу, розбою, хуліганства тощо.
В основу зниження віку кримінальної відповідальності за ці злочини покладені наступні критерії: рівень розумового розвитку, свідомості особи, який свідчить, про можливість вже в чотирнадцять років усвідомити фактичні об’єктивні ознаки та суспільну небезпечність злочинів; значну поширеність більшості з цих злочинів серед підлітків; значну суспільну небезпечність (тяжкість) більшості з цих злочинів.
Передбачено, що неповнолітнього, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосування покарання. У цих випадках суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру, а саме: застереження; обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього; передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання; покладення на неповнолітнього, який досяг п’ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов’язку відшкодування заподіяних майнових збитків; направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років. Умови перебування в цих установах неповнолітніх та порядок їх залишення визначаються законом. До неповнолітнього може бути застосовано кілька примусових заходів виховного характеру. Їх тривалість встановлюється судом, який їх призначає.
До неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі основні види покарань: штраф, громадські роботи, виправні роботи, арешт, позбавлення волі на певний строк.
Учасників заходу поінформовано про загальнонаціональний проект Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!», який полягає у підвищенні рівня знань громадян щодо своїх прав, правової свідомості та спроможності захищати свої права та поширено інформаційні буклети «Безоплатна правова допомога в Україні», «Твої права – твій надійний захист», «Паспорт прав дитини», «Як протидіяти домашньому насильству?».
