Перейти до основного вмісту

«Право знати» про шлюбний договір

Поняття «шлюбний  контракт» уперше з’явилось в Україні ще у 1992 році, коли  Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін і доповнень до Кодексу про шлюб і сім’ю України». Потім вже як термін  «шлюбний договір» він був закріплений у  новому Сімейному кодексі, який набув чинності у 2004 році. Проте широкої популярності такий договір не здобув. Так,  за минулий рік українці уклали всього 5 тис. 810 шлюбних договорів.

За статистикою, в Україні тільки близько 1,7 – 1,9% подружніх пар укладають шлюбний договір, на відміну від європейських країн і США, де такий показник значно вищий: там шлюбні контракти оформлюють близько половини пар, які одружуються.
Так що ж таке шлюбний договір: ознака недовіри чи гарантія на майбутнє? Навіщо його укладати? Чи  можна його оформити вже під час шлюбу? Чи можлива зміна умов шлюбного договору? Чи можна відмовитися від нього в односторонньому порядку? Коли шлюбний договір вважається недійсним?

Відповіді на ці питання надає заступниця директора Регіонального центру з надання БВПД у Херсонські області Олена Іпатенко. Прослухати/завантажити її авторську програму «Право знати», яка щотижня виходить на  Українському радіо. Херсон, можна за посиланням або перейшовши далі по тексту.

Шо таке шлюбний договір?
Шлюбний договір – угода між особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжям.

Пункт 2.1. Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» визначає шлюбний договір як договір щодо вирішення питань життя сім’ї (шлюбний договір), яким регулюються майнові відносини між подружжям, у тому числі визначаються їхні майнові права та обов’язки як батьків.

На укладення шлюбного договору до реєстрації шлюбу, якщо його стороною є неповнолітня особа, потрібна письмова згода її батьків або піклувальника, засвідчена нотаріусом.

Шлюбним договором регулюються:

  • майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов’язки;
  • можуть бути визначені майнові права та обов’язки подружжя як батьків.

Шлюбний договір не може регулювати особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми.

Шлюбний договір не може зменшувати обсягу прав дитини, які встановлені цим Кодексом, а також ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище.

За шлюбним договором не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації. Якщо, наприклад, чоловік бажає подарувати дружині жилий будинок, це має бути оформлене договором дарування і не може бути однією з умов шлюбного договору.

Оскільки шлюбний договір є актом вільного волевиявлення, сторони можуть включити до нього інші умови майнового характеру, які не суперечать загальним засадам регулювання сімейних відносин, що визначені у ст. 7 Сімейного кодексу України.

Найважливішою особливістю шлюбного договору є те, що ним майнові права й обов’язки подружжя може бути визначено інакше, ніж це передбачено загальними правилами сімейного законодавства. 

Зокрема:

  • може бути встановлено, що певне майно, яке належало одному з подружжя до шлюбу або буде одержано під час шлюбу в дар, стає їхньою спільною сумісною власністю;
  • може бути визначено на розсуд подружжя розмір часток у праві власності на майно, що буде нажите в період шлюбу;
  • може бути передбачено умови поділу спільного майна в разі розірвання шлюбу, а також порядок погашення боргів кожного з подружжя за рахунок спільного чи роздільного майна;
  • може бути визначено порядок користування житлом (якщо у зв’язку з укладенням шлюбу один із подружжя вселяється в житлове приміщення, яке належить другому з подружжя, сторони у шлюбному договорі можуть домовитися про порядок користування ним);
  • може бути визначено право на утримання (сторони можуть домовитися про надання утримання одному з подружжя незалежно від непрацездатності та потреби у матеріальній допомозі на умовах, визначених шлюбним договором).

Форма шлюбного договору: письмова (укладається у трьох оригінальних примірниках) і нотаріально посвідчена.
Строк дії шлюбного договору: якщо шлюбний договір укладено до реєстрації шлюбу, він набирає чинності у день реєстрації шлюбу. Якщо шлюбний договір укладено подружжям, він набирає чинності у день його нотаріального посвідчення.
У шлюбному договорі може бути встановлено загальний строк його дії, а також строки тривалості окремих прав та обов’язків, крім того може бути встановлена чинність договору або окремих його умов і після припинення шлюбу.

Зміна умов шлюбного договору
Шлюбний договір може бути змінено подружжям. Угода про зміну шлюбного договору нотаріально посвідчується. Одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається.

На вимогу одного з подружжя шлюбний договір за рішенням суду може бути змінений, якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення.

Відмова від шлюбного договору
Одностороння відмова від шлюбного договору не допускається.
Подружжя має право відмовитися від шлюбного договору. У такому разі, за вибором подружжя, права та обов’язки, встановлені шлюбним договором, припиняються з моменту його укладення або в день подання нотаріусу заяви про відмову від нього.

Розірвання шлюбного договору
На вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути розірваний за рішенням суду з підстав, що мають істотне значення, зокрема в разі неможливості його виконання.

Визнання шлюбного договору недійсним
Шлюбний договір на вимогу одного з подружжя або іншої особи, права та інтереси якої цим договором порушені, може бути визнаний недійсним за рішенням суду з підстав, встановлених Цивільним кодексом України.

Незважаючи на певні психологічні, емоційні застереження, шлюбний договір виконує важливу виховну, дисциплінуючу функцію, а тому розширення практики його укладення заслуговує на підтримку.

Слід звернути увагу на те, що на практиці шлюбний договір у першу чергу застосовується не для регулювання спільного проживання і користування майном, а на випадок розриву шлюбних відносин. Тому, безперечно, у шлюбному договорі можна визначити можливий порядок поділу майна, у тому числі і після розірвання шлюбу. У цьому разі у випадку розлучення можна уникнути довготривалих судових процесів поділу майна, маючи більше шансів зберегти добрі відносини після розлучення.

Наступна  програма вийде в ефір 28 вересня і продовжить висвітлювати тему сімейних правовідносин.

Якщо виникли правові питання – телефонуйте до Єдиного контакт-центру 0 800 213 103

(цілодобово, безкоштовно в межах України), де можна отримати правову інформацію, консультації та роз’яснення.

Також ви можете звернутися до місцевих центрів з надання БВПД у Херсонській області або підпорядкованих їм бюро правової допомоги.
Разом з тим корисну, а головне – актуальну інформацію у вигляді правових консультацій можна також знайти в базі правових консультацій WikiLegalAid, яка працює за принципом Вікіпедії, є безкоштовною і у вільному доступі в мережі Інтернет або на офіційному веб-сайті Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області.

Пресцентр
Усі новини

Відбулися тренінги для правників системи надання БПД «Робота з постраждалими від СНПК: інтерв’ювання та надання правничої допомоги»

Надання безоплатної вторинної правничої допомоги людям, які постраждали від катувань або СНПК, вимагає від юристів особливої професійної чутливості.  Оскільки система надання БПД стає для…

Переглянути новину