Перейти до основного вмісту

Світовий досвід та національна практика: миколаївські студенти дізналися про відновне правосуддя

Світовий досвід та національна практика застосування відновного підходу в правосудді – таку тему обговорили юристи системи безоплатної правової допомоги зі студентами-правниками Чорноморського національного університету імені Петра Могили.

Одна з головних відмінностей відновного підходу є залучення до обговорення всіх сторін правопорушення та прийняття рішення як можна виправити наслідки того, що сталося, і запобігти повторенню подібного в майбутньому.

Слід зауважити, що підходи у відновному правосудді різних країн світу мають свої відмінності, однак всі вони мають спільні принципи, а саме:

  • відшкодування заподіяної шкоди потерпілим особам;
  • прийняття правопорушником почуття відповідальності за свій вчинок;
  • самовизначення сторін;
  • залучення громади до вирішення конфлікту за умови активної участі сторін у процесі відновлення порушених стосунків.

«Сьогодні в світі використовують різні моделі відновного правосуддя, до прикладу в Новій Зеландії практикують застосування сімейних конференцій. Однак найбільш поширеним є застосування процедури медіації, зокрема такий підхід застосовується у пілотному проєкті з відновного правосуддя для неповнолітніх, що наразі реалізовується в Україні», – відзначила директорка Регіонального центру з надання БВПД у Кіровоградській та Миколаївській областях Наталія Гнатуша.

На прикладах реальних кейсів учасники дізналися як проходить пілотування проєкту, зокрема детально розглянути етапи реалізації програми відновлення. Серед ключових етапів є саме застосування інструменту медіації. Завдання медіатора налагодити діалог між сторонами та допомогти їм досягти порозуміння, врахувавши потреби всіх учасників медіації. При цьому успіх медіації залежить від включення в роботу та замотивованості всіх учасників процесу.

«Для кожної зі сторін правопорушення, як для потерпілої, так і порушника – медіація є необхідною для розуміння ситуації, що відбулась, для відновлення відчуття захищеності та безпеки, повернення до звичайного життя», – зауважила Н. Гнатуша.

Зазначимо, що від початку пілотування проєкту на Миколаївщині та Кіровоградщині 23 підлітки вже отримали можливість виправити ситуацію, що сталася у зв’язку з вчиненням злочину, та розпочати нове життя

Довідково. Пілотний проєкт «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення» впроваджується Міністерством юстиції України, Офісом Генерального прокурора на базі системи надання безоплатної правової допомоги за підтримки Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх та Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.

Програма відновлення для неповнолітніх може бути застосована у разі:

  • наявності потерпілої сторони — фізичної особи, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридичної особи, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди;
  • вчинення неповнолітнім вперше кримінального проступку або нетяжкого злочину;
  • визнання неповнолітнім факту вчинення кримінального правопорушення;
  • згоди неповнолітнього і потерпілого на участь у Програмі відновлення.

 

Пресцентр
Усі новини

Відбулися тренінги для правників системи надання БПД «Робота з постраждалими від СНПК: інтерв’ювання та надання правничої допомоги»

Надання безоплатної вторинної правничої допомоги людям, які постраждали від катувань або СНПК, вимагає від юристів особливої професійної чутливості.  Оскільки система надання БПД стає для…

Переглянути новину