Перейти до основного вмісту

Як встановити факт належності особі правовстановлюючих документів?

Досить часто у громадян виникають проблемні ситуації, пов’язані з допущеними помилками у правовстановлюючих документах.

Такі помилки в подальшому можуть  унеможливлювати реалізацію особистих немайнових та майнових прав громадян.

Порядок встановлення фактів належності особі правовстановлюючого документу, куди звертатися та з яким переліком необхідних документів роз’яснюють фахівці Олександрійського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Помилки при зазначенні відомостей про особу (прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження) в правовстановлюючих документах, які не відповідають записам у паспорті, свідоцтві про народження або в інших документах, позбавляють громадянина права їх використання. Найчастіше, розбіжності в документах викликані різними варіантами перекладу з російської мови на українську мову прізвища, ім’я, по батькові, допущенні технічних помилок при зазначенні відомостей про особу, тощо.

У випадку, якщо громадянин виявив невідповідність у своїх правовстановлюючих документах, необхідно не гаяти час та звернутися:

  • до державного органу, який видав відповідний правовстановлюючий документ, з проханням виправити виявлену в ньому помилку;
  • до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу (у випадку, якщо державна установа, яка видала цей документ, не може виправити допущену в ньому помилку, або така установа ліквідована та архівні документи не збереглися). Важливо зауважити, що розмір судового збору в такому випадку складає 420 гривень 40 копійок.

Крім того, суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад:

  • довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв’язку з пораненням;
  • повідомлення військових частин, військових комісаріатів і інших органів військового управління про загибель чи зниклих безвісти в зв’язку з обставинами воєнного часу;
  • заповіту;
  • страхового свідоцтва (полісу);
  • ощадної книжки;
  • трудової книжки;
  • іншого документа про трудовий стаж, довідки про реабілітацію тощо.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються судом якщо:

  • згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
  • законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;
  • заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
  • встановлення факту не пов’язується з наступним вирішенням спору про право.

Заява про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документа повинна відповідати загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, в ній обов’язково має бути вказано:

  • який факт заявник просить встановити та з якою метою;
  • причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
  • докази, що підтверджують факт.

Крім того, до заяви додаються:

  • докази що підтверджують викладені в заяві обставини;
  • довідки про те, що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Заяву про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документа можуть подати:

  • особа-власник правовстановлюючого документа, якій необхідно довести належність їй цього документа;
  • спадкоємці померлої особи – власника цього документа для оформлення спадкових прав;
  • утриманці померлого для одержання пенсії;
  • прокурор;
  • інші особи, які заінтересовані у встановленні факту.

Не підлягають судовому розгляду в окремому провадженні заяви про встановлення факту належності особі таких документів:

  • вироку або рішення суду;
  • паспорта,
  • військового квитка, квитка про членство в об’єднанні громадян;
  • посвідчення до ордена чи медалі;
  • свідоцтво, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану.

Зазначені питання вирішуються органом, який видає документ.

Інформацію підготувала Анна Лунга-Лягуша, заступник начальника відділу правопросвітництва та надання безоплатної правової допомоги Олександрійського місцевого центру з надання БВПД.

 

Пресцентр
Усі новини

Відбулися тренінги для правників системи надання БПД «Робота з постраждалими від СНПК: інтерв’ювання та надання правничої допомоги»

Надання безоплатної вторинної правничої допомоги людям, які постраждали від катувань або СНПК, вимагає від юристів особливої професійної чутливості.  Оскільки система надання БПД стає для…

Переглянути новину