Сьогодні у відповідності новоприйнятим змінам у 2016 – 2017 рр., центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги та адвокати зіткнулися з новими формами захисту прав і свобод, які дають можливість кожному визнати закон або його окремі положення такими, що не відповідають Конституції України та сформувати нову практику для судів загальної юрисдикції.
Англійський вчений С. Стонг, зауважує заступник начальника відділу представництва Другого запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Максим Бабак, визначає, що Конституція є сукупністю засад та правил, відповідно до яким, регламентується діяльність держави та суспільства. Як правило, конституція виступає запобіжником між державою і суспільством в плані того, що держава не повинна порушувати права і свободи суспільства, а суспільство не повинно порушувати засади держави, діяти тільки в межах установлених правил життя. Так, сьогодні в Конституції України, ми можемо бачити регламентацію основних прав, свобод, гарантій та обов’язків громадянина і держави, особливо варто звернути увагу на запобіжники, які дають право кожному на оскарження дій, бездіяльності, рішень та нормативних актів держави та посадових осіб. Так, стаття 55 Конституції України визначає право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Зазначене свідчить, що судова влада на сьогодні рівнем дотримання демократичного устрою та забезпеченні захисту прав і свобод кожного.
Аналіз законодавчих змін до положень розділів VIII та XII Конституції України дає зрозуміти, що судова влада має декілька розгалужень на загальну юрисдикцію (тобто, вирішення цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ) та конституційну юрисдикцію (оскарження законів або їх окремих положень).
Особливу роль у протидії та запобіганні свавіллю у законодавчій діяльності парламенту відіграє конституційне правосуддя. Конституційне правосуддя визначається конституційною юрисдикцією, де єдиним органом є Конституційний Суд України (далі – КСУ).
– Згідно з Конституцією України та новоприйнятим Законом України «Про Конституційний Суд України» передбачається можливість фізичної та юридичної особи (крім юридичної публічного права), чиї конституційні права були порушені, реалізувати захист двома основними шляхами: представницькою формою (конституційне звернення та конституційне подання) та індивідуалістичною формою (конституційна скарга), – зазначає директор Другого запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Сергій Вітько.
Особливу увагу треба звернути саме на нововведений інститут конституційної скарги. Так, у статті 151-1 Конституції України зазначено, що КСУ вирішує питання про відповідність Конституції України (конституційність) закону України за конституційною скаргою особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України. Конституційна скарга може бути подана в разі, якщо всі інші національні засоби юридичного захисту вичерпано.
Статтею 55 новоприйнятого Закону України «Про Конституційний Суд України» визначено, що конституційною скаргою є подане до Суду письмове клопотання щодо перевірки на відповідність Конституції України (конституційність) закону України (його окремих положень), який застосований в остаточному судовому рішенні у справі суб’єкта права на конституційну скаргу.
Іншими словами, сьогодні кожен має право почати законодавчо визначену процедуру конституційного провадження та визнати законодавчий акт таким, що не відповідає положенням Конституції України, припинити його на теренах країни та створити прецедентну практику для судів загальної юрисдикції. Так, наприклад, громадянин вважає, що в остаточному судовому рішенні закон порушує конституційні права, може звернутися до КСУ з вимогою скасувати його та потім в порядку загальної юрисдикції переглянути справу без урахування суперечливого закону.
У конституційній скарзі зазначається:
- Прізвище, ім’я, по-батькові (за наявності) громадянина України, іноземця чи особи без громадянства, адреса зареєстрованого місця проживання особи (для іноземця чи особи без громадянства – місця перебування) або повна назва та місцезнаходження юридичної особи, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
- Відомості про уповноважену особу, що діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу;
- Короткий виклад остаточного судового рішення, в якому було застосовано відповідні положення закону України;
- Опис перебігу розгляду відповідної справи в судах;
- Конкретні положення закону України, які належить перевірити на відповідність Конституції України, та конкретні положення Конституції України, на відповідність яким належить перевірити закон України;
- Обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб’єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону;
- Відомості про документи і матеріали, на які посилається суб’єкт права на конституційну скаргу, із наданням копій цих документів і матеріалів;
- Перелік документів і матеріалів, що додаються.
Копія остаточного судового рішення у справі суб’єкта права на конституційну скаргу має бути засвідчена в установленому порядку судом, що його ухвалив.
Відповідно до положень статтей 55, 56 та 77 Закону України «Про Конституційний Суд України» та судової практики, конституційна скарга вважається прийнятною за умов її відповідності законодавчо визначеним критеріями:
- Вичерпано всі національні засоби юридичного захисту (тобто, ухвалено в порядку апеляційного перегляду судового рішення, яке набрало законної сили, а в разі передбаченої законом можливості касаційного оскарження – судового рішення, винесеного в порядку касаційного перегляду);
- З дня набрання законної сили остаточного судового рішення, у якому застосовано закон України (або його окремі положення), сплинуло не більше 3-х місяців;
- Короткий виклад остаточного судового рішення, опис перебігу розгляду відповідної справи в судах, конкретні положення Конституції України, на відповідність яким належить перевірити закон України;
- Обґрунтованість порушення законодавчим актом норм Конституції України з відсилкою до положень Основного Закону України.
Виходячи з досвіду зарубіжних країн, переважно країн Європейського Союзу, впровадження інституту конституційної скарги є доцільним, оскільки зумовлює реформацію конституційного судочинства та розвиток нових підходів та механізмів у забезпеченні конституційних прав і свобод людини і громадянина.
За безоплатною правовою допомогою, юридичними консультаціями та роз’ясненнями законодавства звертайтесь до установ системи безоплатної правової допомоги:
Другий запорізькій місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги – м. Запоріжжя, майдан Профспілок, буд. 5, тел. (061) 239-07-07, ел.адреса: zaporizhya2.zaporizhya@legalaid.gov.ua
