Організовані злочинні групи за участі дітей: особливості та специфіка діяльності

Практика кримінальних проваджень за участі дітей, які вчиняють кримінальні правопорушення, свідчить про те, що інколи такі випадки пов’язані зі злочинними групами. Організовані злочинні групи (далі –– ОЗГ) — це створені з метою систематичного вчинення злочинів стійкі об’єднання осіб, у складі яких є діти. Такі групи мають ієрархічну структуру, розподіл ролей, можуть бути частиною ширших кримінальних мереж, у тому числі транснаціональних. Розуміння специфіки залучення дітей до ОЗГ дозволяє психологу обрати продуктивну комунікативну стратегію для взаємодії з такою дитиною, визначивши причини та мотиви вчинення нею кримінального правопорушення, про що вона зазвичай не хоче розповідати.

Згідно зі статтею 28 ККУ (зі змінами, внесеними відповідно до Закону України № 270-Щ від 15 вітня 2008 р.):

Злочин визнається таким, що вчинений групою осіб, якщо в ньому брали участь декілька (двоє або більше) виконавців без попередньої змови між собою. В таких групах відсутні чіткі психологічна й функціональна структури, а лідер ще не визнаний. Співучасники злочину залежать від емоцій, настрою, почуття солідарності й часто приймають рішення під впливом спонтанної ситуації. З огляду на це злочин скоюють без попередньої домовленості, без розподілу ролей і функціональних обов’язків, без заздалегідь продуманого плану. Оскільки ступінь згуртованості між членами такої групи є досить низьким, взаємозалежність осіб та групова підтримка при розкритті злочину проявляється слабо. Така форма групової співучасті в хуліганських діях, вбивствах і зґвалтуваннях найбільш поширена серед молодих психопатичних осіб, які не мають кримінального досвіду. При вчиненні таких злочинів співучасники приєднуються до виконавця, який уже розпочав протиправні дії, розуміючи, що всі будуть діяти гуртом.

Злочин визнається вчиненим групою за попередньою змовою, коли щонайменше дві особи завчасно домовилися про спільно місце, час та спосіб його вчинення. Групи осіб, злочини яких не були розкриті, формуються спонтанно та зазвичай не мають чітко визначеного лідера. Однак керівне ядро виділяється лише серед найбільш активних членів групи, значущість взаємин між якими зростає внаслідок здійснених ними злочинів. Члени цих груп проявляють велику згуртованість у протидії правоохоронним органам, а думка керівного ядра має суттєве значення для співучасників, внаслідок чого одержати інформацію про особисту та групову злочинну діяльність буває складно. Водночас такі групи є проміжними й випадково організованими, а їхня згуртованість не нестільки висока, щоби правоохоронці, подолавши кругову поруку, не отримати від них свідчень.

Злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його підготовці або здійсненні брали участь троє або більше осіб, які попередньо організувалися в стійке об’єднання для скоєння за єдиним планом злочинів із розподілом функцій, відомих усім учасникам групи. Така група детально готує і планує злочин, розподіляє ролі, забезпечує техніку та має чітко виражену ієрархію. Керує групою лідер або керівне ядро з декількох осіб із суворим дотриманням принципу єдиновладдя. Лідер планує та готує злочин, розподіляючи ролі між учасниками. Прикладом такої групи є банда, тобто організована й часто достатньо озброєна група з 2-х і більше осіб, об’єднаних для нападів на громадян або організації. Банда може бути також створена для здійснення єдиного нападу, що потребує ретельної підготовки. В таких групах насилля над її членами є способом, що забезпечує існування групи та підтримання жорстокого психологічного мікроклімату зі взаємною підозрілістю. ОЗГ можуть вчиняти різні злочини. Залежно від сфери злочинної діяльності розрізняють такі злочинні групи: 1) з обмеженою сферою злочинної діяльності (наприклад, шахрайство з фінансовими ресурсами); 2) з універсальною злочинною діяльністю (кілька її видів, пов’язаних між собою). Злочинні групи можуть відрізнятися вузькою спеціалізацією та зосереджувати свою діяльність на певній сфері. Діяльність інших може поширюватись у кількох галузях завдяки їх універсальності. У будь-якій злочинній групі є кругова порука між її членами, ціль якої полягає у взаємопідтримці з метою протидії органам правосуддя.

Злочин визнається вчиненим злочинною організацією, якщо скоєний стійким ієрархічним об’єднанням з п’яти або більше осіб, члени якого або його структурні частини організувалися за попередньою змовою для спільного вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів або для керування й координації злочинної діяльності інших осіб, організацій та груп. Зовнішні об’єктивні ознаки згуртованості організованої злочинної групи передбачають наявність складних організаційно-ієрархічних зв’язків, детальної конспірації, системи захисних мір (внутрішня контррозвідка), охоронців, бойовиків, найманих убивць, зв’язок з корумпованими державними правоохоронними органами, наявність в обігу значної суми грошей та інших матеріальних цінностей. Також існують і соціально-психологічні критерії таких груп, адже особистісні емоційні контакти та взаємні симпатії поступово стають непотрібними та витісняються кримінальними чи діловими стосунками. У зв’язку з цим учасники злочинної групи вдаються до конспірації, а їхній лідер контактує лише з вузьким колом найбільш наближених до нього осіб, так званих авторитетів, які зазвичай не відомі рядовим членам групи. Слід додати, що в такій групі відбувається трансформація в розподілі злочинних прибутків між її членами залежно від статусу кожного учасника, який вкладає певні суми в спеціальний грошовий фонд групи – злодійську касу з жаргонною назвою «общак», яким розпоряджається лідер. Важливо розуміти, що на території України також існують злочинні організації, поділені за етнічними, культурними та історичними зв’язками. Деякі з них відомі під національними назвами, наприклад, «в’єтнамське земляцтво», «китайська дружба», «африканська єдність» тощо. Вони можуть бути регіонального рівня або охоплювати більшість регіонів України чи виходити за межі національних кордонів, набуваючи транснаціонального характеру. Найбільш відомими поміж них є італійська мафія, китайські «тріади», японська «якудза», колумбійські картелі, негірійські злочинні організації, турецький наркобізнес, ямайські організації «Посес» та інші.

Для розуміння відмінностей між злочинною організацією та організованою злочинною групою скористаймося таблицею нижче.

Рівень організації

Особливості ОЗГ підлітків

Наявна спільна мета, структура часто гнучка, нестабільна й зосереджена на лідері

Злочинна організація

Наявна складна структура: керівництво, підрозділи, спеціалізації, жорстка дисципліна та правила, яких слід суворо дотримуватись

Склад

Особливості ОЗГ підлітків

Переважно молодь або зрідка малолітні діти до 14 років; часто друзі, однокласники, знайомі з одного району

Злочинна організація

Формується з досвідчених злочинців-рецидивістів, можливе залучення дітей

Мотивація

Особливості ОЗГ підлітків

Самоствердження, гроші, розваги, вплив, статус серед однолітків, представників референтної групи, наслідування дій дорослих, відтворювання побаченого в мас-медіа

Злочинна організація

Стабільний кримінальний дохід, влада, контроль над територіми, корупція, зв’язки з нелегальним бізнесом

Тривалість існування

Особливості ОЗГ підлітків

Часто нетривале (кілька місяців, рідше – років); розпадаються після арештів, сварок, конфліктів

Злочинна організація

Можуть існувати десятиліттями. Іноді передаються наступникам

Кількість учасників

Особливості ОЗГ підлітків

3–7 осіб переважно чоловічої статі

Злочинна організація

Кількість учасників – від десяти до сотні

Ступень професіоналізму

Особливості ОЗГ підлітків

Мінімальний. Діють імпульсивно, часто припускають помилок

Злочинна організація

Високий. Чітке планування, легалізація доходів, складні злочинні схеми

Види злочинів

Особливості ОЗГ підлітків

Крадіжки, грабежі, розбій, вимагання від однолітків, дрібна наркоторгівля

Злочинна організація

Тяжкі злочини: наркобізнес, рекет, контрабанда, торгівля людьми, фінансові махінації

Приклад

Особливості ОЗГ підлітків