У 2005 році чоловіка Марії, який їхав на велосипеді, збила машина. Він помер у лікарні.
Тоді відкрили кримінальні провадження:
- за фактом порушень правил безпеки дорожнього руху, що спричинили смерть людини, та залишення в небезпечному для життя стані,
- фактом неналежного виконання професійних обов’язків лікарями.
А через рік — закрили.
Марія подавала скарги, провадження відновлювали, але потім знову закривали.
Остаточно провадження відновили лише у 2013-му.
Проте з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань досудове розслідування фактично не почалось, слідчий не проводив жодних слідчих дій. Скарги до прокуратури щодо недотримання розумних строків та на бездіяльність слідчого були марними. Більше ніж за 13 років справу до суду так і не передали.
Додаткових страждань Марії додавало те, що водій, який збив її чоловіка, перебував на волі, жив своїм звичайним життям, йому за цей час не була вручена жодна підозра. Це впливало як на її морально-психологічний стан, так і на фізичний. Тож вона вважала, що має право на компенсацію моральної шкоди.
У 2018 році жінка звернулась до системи БПД в Одеській області. Оскільки Марія має низький дохід, держава гарантує їй безоплатне представництво інтересів у суді. Справу доручили адвокату, який співпрацює з системою БПД, Андрію Гайсі.
Адвокат підготував позовну заяву до суду про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконною бездіяльністю органів, що здійснюють досудове розслідування та прокуратури.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову через відсутність доказів бездіяльності органів досудового слідства.
Проте адвокат склав апеляційну скаргу, яка була обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано, що:
- через бездіяльність органів досудового розслідування та прокуратури, морально-психологічний та стан здоров’я Марії щодня погіршувався, що підтверджувалось відповідними медичними виписками;
- бездіяльність слідчих призводить до подальшого затягування досудового розслідування, що є загрозою для встановлення вини особи, що вчинила злочин та притягнення її до відповідальності;
- слідчим не дотримано розумних строків досудового розслідування;
- Марія неодноразово зверталась зі скаргами на бездіяльність слідчих, процесуальних керівників та прокуратури. Бездіяльність вказаних осіб створює перешкоди у встановленні обставин справи, притягненні винних осіб до кримінальної відповідальності та встановленні справедливості.
Ознайомившись з наданими доказами, апеляційний суд дійшов висновку, що надмірна тривалість (близько 13 років) та неефективність досудового розслідування кримінального провадження стало підставою для заподіяння Марії моральної шкоди. У зв’язку з чим, апеляційну скаргу задовольнив частково: рішення суду першої інстанції скасував та стягнув з Державного бюджету України на відшкодування моральної шкоди Марії кошти у розмірі – 400 тис. гривень.
Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: №522/8879/18