Історія справи
Після смерті матері Олександр звернувся до нотаріуса, щоб оформити спадщину, яку вона йому заповіла — кімнату на Донеччині. Та нотаріус відмовив у прийнятті заяви та видачі свідоцтва на спадщину, оскільки Олександр пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини та документально не підтвердив постійне проживання з матір`ю на день її смерті.
Щоб дізнатися, як діяти в цій ситуації, Олександр звернувся до системи надання БПД — Новосанжарського бюро правничої допомоги, що на Полтавщині.
Олександр — внутрішньо переміщена особа, тож має право на безоплатну допомогу зі зверненням до суду. Представляти його інтереси уповноважили начальницю бюро Наталію Кірнос.
Вивчивши обставини справи, юристка з’ясувала, що на час відкриття спадщини Олександр постійно проживав разом із матір’ю.
У 2022 році через війну вони евакуювалися з Донеччини на Полтавщину. Обоє стали на облік як внутрішньо переміщені особи. І хоча зареєстровані місця проживання у них були різні, у довідках ВПО була зазначена однакова адреса фактичного проживання.
Наталія Кірнос пояснила Олександру, що за законом спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв її, якщо протягом шестимісячного строку не заявив про відмову від неї.
Тож у ситуації Олександра можна було звернутися до суду та встановити факт його постійного проживання разом із матір’ю на час відкриття спадщини.
Юристка підготувала та подала до суду відповідну заяву. На підтвердження спільного проживання надали, зокрема, довідки про взяття Олександра та його матері на облік як ВПО. Також залучили свідків, які підтвердили, що чоловік жив із матір’ю до дня її смерті та доглядав за нею.
Суд заяву задовольнив та встановив факт постійного проживання Олександра разом із матір’ю на час відкриття спадщини.
Тепер чоловік може звернутися до нотаріуса, щоб оформити спадщину.
Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: № 542/733/26