На підставі доручення №017/2-0000074 від 12.02.2016року, виданого Рівненським місцевим центром, адвокат Оксана Теперик здійснювала представництво інтересів пана Леоніда(ім’я чоловіка змінене) у цивільній справі щодо визнання недійсним договору дарування належної йому 4/6 частки квартири з надвірними будівлями.
Суть спору полягала в тому, що пан Леонід, будучи інвалідом І групи довічно, уклав із своїм рідним сином договір, за умовами якого, син повинен забезпечувати його доглядом, харчуванням та утримувати в належному стані квартиру. Взамін цих послуг пан Леонід відписав на користь сина належну йому 4/6 частки квартири з надвірними будівлями. Тексту укладеного договору пан Леонід не читав, вважаючи, що в ньому передбачені всі права та обов’язки, які були обговорені з сином.
Проте своїх зобов’язань по утриманню батька-інваліда син не виконував, зокрема, не забезпечував його доглядом та харчуванням, в зв’язку з чим пан Леонід зрозумів, що помилявся щодо умов укладеного з сином правочину.
Адвокат Оксана Теперик, з огляду на встановлені обставини та зібрані докази, підготувала від імені клієнта до суду позовну заяву, в якій зазначила, що укладений між батьком і сином договір дарування є удаваним правочином, оскільки був укладений з метою приховати дійсний правочин, а саме договір довічного утримання клієнта. Посилаючись на вимоги ст. ст. 203, 229, 235, 715 ЦК України та судову практику ВСУ, адвокат просила визнати оспорюваний договір дарування частки квартири з надвірними будівлями недійсним.
Рішенням Рівненського районного суду від 26.04.2016 року позов задоволено повністю. Визнано недійсним договір дарування 4/6 частки квартири з надвірними будівлями та скасовано державну реєстрацію права власності відповідача на зазначену квартиру.