У листопаді 2015 року до Шосткинського місцевого центру за наданням безоплатної вторинної правової допомоги звернувся громадянин у зв’язку з неможливістю реалізувати свої спадкові права через необхідність встановлення факту прийняття ним спадщини після смерті його бабусі.
За дорученням місцевого центру у справу вступила адвокат Лариса Матеко. Ознайомившись із документами клієнта та вислухавши пояснення, адвокатом було встановлено, що бабуся клієнта померла в червні 2003 року, їй за життя належав житловий будинок, який бабуся заповідала заповідачу.
Після смерті бабусі відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі й на вказаний будинок. Спадкоємець до нотаріуса у шестимісячний строк після смерті спадкодавці не звернувся, вважаючи, що своїми діями по управлінню і розпорядженню вказаним спадковим майном (проживанням у вказаному будинку, доглядом за будинком, його ремонтом, оплатою комунальних платежів) він засвідчив факт прийняття спадщини. У вказаному будинку чоловік почав проживати з 2001 року, коли бабуся та його мати стали потребувати постійного догляду, і живе по даний час, хоча зареєстрований за іншою адресою. Інших спадкоємців після бабусі крім нього та його матері (доньки бабусі) немає. Відповідно до Цивільного Кодексу України 1963 року визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Відповідно до ЦК України 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Із урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства адвокатом підготовлено та подано до міськрайонного суду заяву про встановлення факту володіння та управлінням спадковим майном (фактичне прийняття спадщини).
Зазначені доводи адвоката та представлені докази суд взяв до уваги та постановив рішення, яким вимоги клієнта задовольнив у повному обсязі.