Історія справи
Василь хотів продати свою квартиру, але з’ясував, що не може цього зробити, оскільки з 2005 року на неї накладено арешт. Чому так сталося, він не знав, адже жодних боргів не мав.
Самостійно розв’язати проблему чоловік не зміг, тож звернувся до системи надання БПД — Івано-Франківського бюро правничої допомоги.
Василь має статус внутрішньо переміщеної особи, отже має право на безоплатну допомогу зі зверненням до суду. Представляти його інтереси доручили адвокатці, яка співпрацює з системою надання БПД, Вікторії Бігун.
Щоб з’ясувати, на підставі чого було накладено арешт на майно, адвокатка звернулася до державної виконавчої служби. Там повідомили, що у них на виконанні перебувало виконавче провадження про стягнення аліментів з Василя. Водночас провадження було завершене у 2008–2009 роках, а його матеріали знищені через закінчення строків зберігання.
Оскільки виконавче провадження завершене, то винесення постанови про зняття арешту з майна боржника у цьому випадку не передбачено.
«Моя донька вже давно повнолітня, заборгованості зі сплати аліментів я не маю, а примусові утримання із заробітної плати припинилися багато років тому», — відзначив Василь.
Тоді адвокатка звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця та вимогою скасувати арешт з квартири Василя. Вимоги скарги обґрунтували зокрема тим, що наразі відносно чоловіка немає жодного відкритого виконавчого провадження, і це підтверджується відомостями з Автоматизованої системи виконавчих проваджень та інформацією, наданою відділом ДВС.
Суд скаргу задовольнив частково: в частині визнання бездіяльності виконавця відмовив, водночас постановив скасувати арешт з квартири Василя. З цим рішенням чоловік звернувся до державної виконавчої служби, яка виконала рішення суду — арешт з майна скасували. І тепер він може вільно розпоряджатися своєю квартирою.
Ця справа у Єдиному державному реєстрі судових рішень № 211/2045/25
