Ірина — ліквідаторка наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. У зв’язку з цим вона має право на пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 10 років.
Ірина звернулася до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії та надала документи, які підтверджували її участь у ліквідації — трудову книжку, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, архівні дані за листопад-грудень 1986, лютий-березень 1987 року, пропуск. Однак в ПФУ визнали ці документи недостатніми та відмовили у призначенні пенсії.
Жінка з таким рішенням не погодилася та звернулась по допомогу до системи надання БПД — Криничанського бюро правничої допомоги, що на Дніпропетровщині.
Оскільки Ірина має низький дохід, вона має право на безоплатну допомогу зі зверненням до суду. Представляти інтереси жінки уповноважили завідувачку бюро Надію Федориненко.
Юристка підготувала та подала до суду адміністративний позов, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії, а також зобов’язати ПФУ призначити Ірині пенсію за віком як учасниці ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС із зменшенням пенсійного віку.
В позові юристка зазначила, що підставою для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, є належність людини до учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та факт її роботи у зоні радіаційного забруднення. Надані Іриною документи повністю підтверджують ці обставини.
Суд визнав рішення ПФУ протиправним, скасував його та зобов’язав призначити Ірині пенсію за віком як учасниці ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС із зменшенням пенсійного віку на 10 років.
Не погодившись з цим, ПФУ подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
У скарзі зазначили, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про достатність наданих Іриною документів для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку. Зокрема, вказали на відсутність первинних документів, які б підтверджували період її роботи у зоні відчуження.
Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, погодився з висновками суду першої інстанції. Суд зазначив, що надані Іриною документи є достатніми для підтвердження права на пенсію зі зменшенням пенсійного віку, а доводи ПФУ зводяться до переоцінки доказів та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Тож апеляційний суд залишив апеляційну скаргу ПФУ без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін. Таким чином Ірина відстояла своє право на пенсію за віком як учасниця ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС зі зменшенням пенсійного віку на 10 років.
Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: № 160/5767/25