Спадкування майна та прав людини, що померла є одним із найрозповсюдженіших правових процесів. У деяких випадках спадкування проходить без зайвих проблем та доволі швидко, але іноді бувають випадки, коли доводиться роками судитись та пройти не одну інстанцію, щоб відстояти своє законне право на нерухоме та рухоме майно.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку. З такими труднощами у спадкуванні родинного будинку, зіткнулась пані Тетяна після передчасної смерті батька.
У покійного була мати, бабуся Галина, 1920 року народження, яка померла ще в 1985 році. Покійний батько у відповідності до вимог закону, повністю прийняв спадщину після смерті своєї матері, так як вступив в управління спадковим майном, проживаючи разом з нею в одному житловому будинку.
Тетяна, як спадкоємиця першої черги за законом, після смерті батька, подала у встановлений законом термін письмову заяву про прийняття спадщини, до Немирівської державної нотаріальної контори, відповідно до вимог ст. 1261 Цивільного Кодексу України. Інший спадкоємець першої черги, за законом являється її рідний брат, пан Кирило.
Однак відносно спадкового майна, саме родинного будинку, спадкоємиця отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій. Причиною відмови у видачі її свідоцтва про право на 1/2 частину житлового будинку стало те, що у неї відсутній оригінал правовстановлюючого документу на вказане нерухоме майно, а є в наявності лише копія свідоцтва про право на спадщину за законом на ім`я бабусі, пані Галини. Відповідно до відомостей наданих міграційною службою у Вінницькій області, даних щодо місця реєстрації покійної пані Галини на день її смерті немає.
Справа в тому, що після смерті бабусі відкрилась спадщина, яка складається із цього ж житлового будинку. Право власності в порядку спадкування на дане нерухоме майно покійний батько на своє ім`я, на жаль, не переоформив.
За допомогою Тетяна вирішила звернутись до безоплатної правової допомоги, де юристи роз’яснили порядок вирішення таких правових питань. Клієнтці порадили звернутись з позовом про визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину житлового будинку до брата Кирила та призначили захисника для представництва її інтересів в суді.
Згідно ст. 392 Цивільного Кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У судовому засіданні позивачка та представник позивачки адвокат- Кіцула Володимир підтримали позовні вимоги. Суд заслухавши покази сторін, свідків, які підтвердили, що дійсно батько Тетяни проживав разом зі своєю матір’ю, дослідивши та оцінивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення. Сестра з братом захистили законні права на родинний будинок.
Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень за № 930/1652/21