Історія справи
Вперше Віра Степанівна прийшла до Старокостянтинівського бюро правової допомоги, коли лише приїхала на Хмельниччину з Херсона після початку повномасштабної війни. Тоді переселенка розповіла, що в Хмельницькій області мешкала її тітка, яка померла 10 років тому. Після смерті родички вона мала б успадкувати дім, однак не подала вчасно заяву про прийняття спадщини до нотаріуса. До того ж у документах, що підтверджують її родинні відносини з тіткою, були розбіжності.
Оскільки жінка має статус внутрішньо переміщеної особи, вона може отримати безоплатну вторинну правничу допомогу, тобто безоплатні послуги з представництва її інтересів у суді. Допомагати Вірі Степанівні тоді доручили адвокатові Олегу Прокоф’єву, який співпрацює з системою надання БПД.
Адвокат підготував та подав до суду заяву про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Суд заяву задовольнив, а спадкоємиця на підставі отриманого рішення подала заяву про прийняття спадщини.
Однак знову зіткнулася з перешкодою: з’ясувалося, що тітка Віри Степанівни за життя не оформила документів на будинок. Щоб розв’язати проблему, жінка знову звернулася до бюро.
Цього разу для представництва інтересів Віри Степанівни призначили адвоката Петра Поворозника. Він зібрав усі необхідні докази та звернувся до суду з позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно.
У заяві адвокат вказав, що згідно з нормами Цивільного кодексу України спадщина належить спадкоємцям з часу її відкриття, незалежно від часу її прийняття. Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Суд позов задовольнив. Віра Степанівна нарешті зможе оформити право власності на успадковане майно.
Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: №677/500/23.
