Шлюб Олексія тривав три роки. Проте через постійні сварки і непорозуміння пара роз’їхалася.
Ні у чоловіка, ні у дружини не було жодного бажання продовжувати сімейне життя, але була спільна проблема – вони не могли порозумітися, з ким житиме їхній трирічний син.
Так, після фактичного припинення стосунків син проживав разом з Олексієм, згодом дружина забрала дитину і не давала батькові дозволу спілкуватись з ним.
Хлопчик має проблеми зі здоров’ям, часто хворіє, отож потребує постійної уваги та лікування.
Під час проживання з батьком дитина отримувала належний догляд та потрібні йому умови життя.
Проте коли хлопчика забрала мати, чоловік не мав повноцінного доступу до нього: не знав як він себе почуває і чи про нього піклуються, оскільки дружина не має постійного стабільного доходу та власного житла, не може реалізувати потреби сина та забезпечити його належним піклуванням.
Через певний час Олексій повернув сина додому, але спір з дружиною не вирішив – жінка знову почала вимагати повернення хлопчика.
Щоб нарешті вирішити життєву ситуацію, чоловік звернувся до Чорнобаївського бюро правової допомоги.
Оскільки середньомісячний дохід Олексія не перевищує розміру двох прожиткових мінімумів він має право на безоплатну допомогу із зверненням до суду.
Представляти його інтереси у суді доручили юристці Інні Копійці.
Вона вивчила обставини справи, зібрала доказову базу, склала та подала до суду позовну заяву про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини з батьком.
У суді вона довела, що мати хлопчика всіляко ухиляється від батьківських обов’язків і не бере участі в його житті.
Крім цього, під час судового розгляду, представниця Служби у справах дітей пояснила суду, що за її відомостями подружжя разом не проживає та спільного господарства не веде. А матір хлопчика повідомила службу, що немає власного житла і не може забезпечити належних умов проживання та розвитку малолітнього сина. Більше того, жінка не пустила представників Служби у справах дітей, які прибули встановити умови для можливості проживання малолітньої дитини.
Отож, суд, оцінивши надані докази, позовну заяву задовольнив повністю. Тепер трирічний син Олексія проживатиме з ним на законних підставах.
Ця справа у Єдиному державному реєстрі судових рішень: № 709/1530/23.
Довідково. Відповідно до норм Сімейного кодексу України, батько і мати мають рівні права та обов’язки щодо своїх дітей. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Крім цього, українським законодавством передбачено, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’фя та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.