Звернувшись до Таращанського бюро правової допомоги пані Валентина не могла стримати сліз і розпачу, жінка сподівалася на пораду юриста про реструктуризацію боргу чи відтермінування виплати. Фахівці Таращанського бюро дізнались, що пані Валентина має сина, 1995 року народження, якого визнано інвалідом дитинства та недієздатною особою. Жінка являється опікуном для свого сина, оскільки останній має психологічні розлади та незданий усвідомлювати свої дії і керувати ними.
Без відома матері-опікуна недієздатний син уклав договір про споживчий кредит з ТОВ «Х» на суму 7000 грн строком на 30 днів. Згодом ТОВ «Х » за договором факторингу відступило ТОВ «У» право вимоги заборгованості за кредитним договором, що уклав недієздатний син пані Валентини.
Так як заборгованість за спірним кредитним договором син пані Валентини не погашав – ТОВ «У» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 40 880,00 грн, понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2481,00 грн. та правничу допомогу у розмірі 10 950,00 грн.
Пані Валентина вперше дізналася про кредит, коли отримала повістку до суду. З моменту укладення договору її сином на адресу їхнього проживання не приходило жодних вимог – повідомлень про існування заборгованості чи її погашення. Коли жінка отримала позов, вона була шокована, адже для неї це величезні гроші і непомірний фінансовий тягар.
Для надання правової допомоги жінці призначили працівницю Таращанського бюро Катерину Помилуйко, яка роз’ясила пані Валентині неправомочність договору, укладеного з недієздатною особою, та подала відповідні пояснення до суду.
Так, згідно статті 1184 ЦК України правочин від імені недієздатної особи та в її інтересах може вчиняти лише опікун.
Рішенням суду у задоволенні позову ТОВ «У» про стягнення заборгованості відмовлено.
Ця справа у Єдиному державному реєстрі судових рішень: № 379/1292/22