Вироком Костопільського районного суду від 18.02.2015 клієнта адвоката Володимира Остапенка (доручення №017-0000718 від 23.12.2014 кримінальне провадження №42014180150000027) було засуджено за ст. 336 КК України (ухилення від призову за мобілізацією) на 2 роки позбавлення волі та на підставі ст.75 КК звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
Не погодившись із вказаним вироком, прокурор оскаржив його в апеляційному порядку з підстав м’якості призначеного покарання. Вироком Апеляційного суду Рівненської області від 18.05.2015 апеляційна скарга прокурора була задоволена та засуджено клієнта адвоката В. Остапенка до 2 років позбавлення волі та взято під варту в залі суду.
Захисник подав касаційну скаргу, в якій просив вирок апеляційного суду змінити та застосувати до підзахисного положення ст. 75 КК України, вказуючи, що при призначенні покарання не було враховано тих обставин, що клієнт раніше не судимий, щиро розкаявся, активно сприяв слідству, має на утриманні малолітню дитину та матір похилого віку, характеризується за місцем проживання та роботи позитивно, учинив злочин середньої тяжкості у зв’язку із тяжким матеріальним становищем.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 22.10.2015 касаційну скаргу захисника задоволено частково, вирок апеляційного суду скасовано, клієнта звільнено з-під варти та призначено новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
За результатами нового апеляційного розгляду, захисник зумів довести необхідність залишення в силі вироку суду першої інстанції про застосування до його підзахисного положення ст. 75 КК України та безпідставність доводів апеляційної скарги прокурора (ухвала апеляційного суду Рівненської області від 08.12.2015 р.).