До Хустського бюро правової допомоги звернулася пані Світлана щодо представництва її інтересів у справі встановлення факту батьківства після смерті батька дитини. Заявниця повідомила, що до смерті останнього, вони в шлюбі не перебували, однак жили однією сім’єю та вели спільне господарство і на момент смерті чоловіка вона була вагітна. Заявниця також повідомила, що встановлення батьківства потрібне заявниці для призначення матеріальної допомоги по втраті годувальника.
Для представництва її інтересів в суді за дорученням місцевого центру від 24.02.2022року, було призначено адвоката Ярослава Васильовича Грицака, який вивчив надані клієнткою матеріали та підготував заяву про встановлення факту батьківства до Хустського районного суду.
Із належних доказів судом було встановлено, що заявниця є особою, яка має право звертатись із вказаною заявою, оскільки є матір`ю дитини, а також те, що відомості про батька дитини в актовому записі про її народження внесені за вказівкою матері.
У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.06.2006 року, №3 роз`яснюється, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.
Доказами походження дитини від певної особи можуть бути будь-які фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, визнання особою батьківства, а також інші обставини, що засвідчують походження дитини від певної особи. Спільне проживання та ведення спільного господарства може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо).
Батьківство може бути визнано особою, як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо) так і після народження дитини. Вказані обставини та інші обставини, що стосуються справи, можуть бути підтверджені поясненнями сторін і третіх осіб, показаннями свідків, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Зокрема, доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.
З врахуванням досліджених письмових доказів та показань свідків, суд встановив, що факт, який просила встановити заявниця, підтверджений. Встановлення факту батьківства має для заявниці юридичне значення, оскільки необхідне їй для захисту прав її неповнолітньої доньки. Таким чином, суд задоволив заяву пані Світлани .
Рішення набрало законної сили. Пані Світлана захистила права своєї донечки і тепер зможе звернутися в Управління соціального захисту населення щодо призначення матеріальної допомоги по втраті годувальника.
Справа №309/3301/22.
Посилання на рішення суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень https://reyestr.court.gov.ua/Review/106604286