Адвокати Іван Капінос та Владислав Чернетченко захищали клієнта та клієнтку відповідно, які обвинувачувались у вчиненні злочинів, передбачених частиною 3 статті 15, частиною 3 статті 185 (замах на крадіжку, поєднану з проникненням у інше приміщення), пунктом 12 частини 2 статті 115 (умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб) КК України.
Санкція найбільш тяжкого злочину, а саме – умисного вбивства, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.
Вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15.09.2014 року клієнтів визнано винними у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень та призначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 13 років та 6 місяців.
Адвокатами подано апеляційні скарги на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15.09.2014 року.
Клієнти обвинувачувались у тому, що в період з 20.12.2013 по 21.12.2013 року, перебуваючи в лісосмузі «Дубки», що розташована в м. Миколаєві, діючи за попередньою змовою, під час раптово виниклих неприязних стосунків з потерпілим, вчинили умисне вбивство останнього. Після вбивства, з метою приховання вчиненого злочину, підзахисна разом з іншим співучасником злочину підпалили труп потерпілого та втекли з місця вчинення злочину.
25.12.2013 року у домоволодінні обвинувачених проведено обшук, під час якого вилучено джинсові брюки, за результатами експертизи на яких встановлено наявність плям крові потерпілого. Адвокати звернули увагу суду на те, що протокол обшуку містить лише перелік вилучених речей, проте в ньому немає жодного посилання на виявлення на них будь-яких слідів злочину, у тому числі плям бурого кольору.
Крім того, 23.12.2013 року під час огляду трупу експертом у присутності слідчого вилучено флакон з-під пеніциліну та кров на трупі. Відповідно до висновку експерта, яким було встановлено походження крові на джинсових брюках від потерпілого, зразок для дослідження (флакон з-під пеніциліну) надійшов до експертної установи в упакованому вигляді. При цьому, доступ до вмісту упаковки був можливий без пошкодження такої упаковки. Ця обставина, на думку сторони захисту, свідчила про можливість доступу сторонніх осіб до флакону з-під пеніциліну. Обставину можливості доступу до флакону з-під пеніциліну без пошкодження упаковки підтвердив у суді апеляційної інстанції експерт під час допиту.
Адвокати довели суду, що утворення капель крові на брюках клієнтки виникло внаслідок штучного створення доказів, шляхом нанесення їх на поверхню брюк шприцом після їх вилучення під час обшуку.
Апеляційним судом прийнято до уваги правову позицію сторони захисту та визнано джинсові брюки недопустимим доказом.
Крім того, адвокатам вдалось довести суду, що до підсудних застосовувались недозволені методи досудового слідства, які виразились у незаконному затриманні, фізичному та психічному тиску.
У зв’язку з цим, судом визнано недопустимими докази, отриманими в період з 25.12.2013 по 26.12.2013 року, оскільки вони були здобуті внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
23.06.2015 року ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області кримінальне провадження у відношенні підзахисних в частині обвинувачення за пунктом 12 частини 2 статті 115 КК України закрито на підставі пункту 3 частини 1 статті 284 КПК України через не встановлення достатніх доказів для доведення їх винуватості в суді та вичерпаністю можливості їх отримання.
Цією ж ухвалою вирок І-ої інстанції залишено в силі в частині засудження клієнтів за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 15, частиною 3 статті 185 КК України, та залишено покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі.
У зв’язку з тим, що клієнти 1 рік і 6 місяців знаходилися під вартою у даному кримінальному провадженні, строк знаходження підзахисних під вартою було зараховано у строк відбування покарання.
15.12.2015 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ виніс ухвалу, якою залишив ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 23.06.2015 без змін.
В результаті професійних дій адвокатів Івана Капіноса та Владислава Чернетченка кримінальне провадження у відношенні підзахисних в частині обвинувачення за пунктом 12 частини 2 статті 115 КК України закрито на підставі пункту 3 частини 1 статті 284 КПК України через не встановлення достатніх доказів для доведення їх винуватості в суді та вичерпаністю можливості їх отримання.