Історія справи
Раніше судимий підзахисний адвоката Олександра Мацюка, який здійснював захист за дорученням від 28.08.2014 № 002-0001509, обвинувачувався у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України (незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів) за двома епізодами злочинної діяльності.
У ході провадження адвокат, використовуючи всі передбачені законом засоби захисту прав і законних інтересів підзахисного, довів суду, що в діях працівників правоохоронних органів мало місце штучне підбурювання його клієнта до збуту наркотичних засобів. Ґрунтуючи захист на практиці ЄСПЛ, захисник вказував на те, що злочин, вчинений внаслідок провокації з боку правоохоронних органів, не несе суспільної небезпеки, а докази здобуті в ході такої провокації визнаються недопустимими. Суд врахував позицію захисту та застосував ч. 2 ст. 62 Конституції України, а також ст. 22 КПК України визнавши, що докази обвинувачення зібрані незаконним шляхом та не можуть бути покладені в основу обвинувачення, і своїм вироком від 10.11.2014 року клієнта у вчиненні злочинів визнав не винуватим та виправдав.