назад
08.02.15

Вдалий захист адвоката

1) Вдале застосування ст. 206 КПК
За дор. № 9236 адвокат Кудрявцев О.В. був призначений захисником К. зі стадії досудового розслідування. Слідством К. звинувачувався за ч. 1 ст. 259 ККУ (завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху) та був взятий під варту. В ході розслідування з’ясувалося, що К. хворіє на психічний розлад і є неосудним. 22.11.2014 року слідчим суддею запобіжний захід К. був змінений з тримання під вартою на поміщення до психіатричної лікарні ім. Павлова строком до 09.12.2014 року. До 09.12.2014 року слідство в справі було закінчене і до суду надійшло клопотання про застосування до К. примусових заходів медичного характеру. Суд призначив розгляд даного клопотання по суті на 12.12.2014 року. Отже, до першого судового засідання в справі у К. збіг строк тримання в психіатричному закладі. Однак, попри закінчення строку утримання в психіатричному закладі адміністрація лікарні ім. Павлова К. не звільнила. Адвокатом Кудрявцевим О.В. була подана скарга за ст. 206 КПК, в якій захисник наголошував на незаконності утримання К. в психіатрічній лікарні. Слідчий суддя, реагуючи на скаргу адвоката, почав вживати заходів щодо негайної доставки К. до суду для з’ясування питання законності його утримання.  Адміністрація психіатричної лікарні ім. Павлова пів дня вирішувала як їм діяти в такій ситуації і в решті-решт звільнила К. не чекаючи ухвали слідчого судді. Під час підготовчого судового засідання суд вирішив не обирати К. жодних запобіжних заходів, хоча прокурор й наполягав на повторному поміщенні до психлікарні. Судовий розгляд триває.
2) Відмова прокурора від підтримання державного обвинувачення 
Підзахисна адвоката Кудрявцева О.В. М. (дор. № 4543) звинувачувалась за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 ККУ. Адвокат вступив у справу зі стадії судового розгляду. В ході розгляду справи по суті з’ясувалося, що обвинуваченню бракує належних і допустимих доказів вини М. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 ККУ. В результаті прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення в частині звинувачення М. за ч. 2 ст. 307 ККУ. М. була засуджена тільки за ч. 2 ст. 309 ККУ.
3) Скасування тримання під вартою
17.01.2015 року адвокат Кудрявцев О.В. отримав дор. № 10092 для здійснення захисту під час затримання Б. Підзахисний був затриманий за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 ККУ, який він вчинив ще у травні 2014 року. За версією слідства весь цей час (8 місяців!) Б. перебував у розшуку. 19.12.2014 року органи слідства отримали в слідчого судді дозвіл на затримання Б. з метою приводу в суд для розгляду клопотання про обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою. На цій підставі 18.01.2015 року (у неділю?) 20-ти річний, раніше не судимий, “домашній” хлопець Б. був взятий під варту. Наступного ж дня адвокатом була подана апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді. В ході підготовки до апеляційного розгляду (за 2 дні) адвокатом були розшукані батьки Б. та інші родичі, встановлена і підтверджена наявність офіційного місця проживання в Київській області, а також отримані в суді матеріали, на підставі яких слідчий суддя виносив дозвіл на затримання. Завдяки цьому перед апеляційним судом адвокат довів наявність у Б. міцних соціальних зв’язків, місця проживання, а також ту обставину, що розшук Б. насправді не здійснювався, оскільки жодного документу на його підтвердження слідством надано не було. В результаті апеляційний суд ухвалу слідчого судді скасував, звільнив Б. з-під варти та застосував до нього домашній арешт в нічний час доби.