Олексію — 16, любить велоспорт, лідер у школі. Якось він їхав тротуаром на велосипеді і намагався об’їхати пішохода. Але маневр не вдався — наїхав на жінку.
Постраждала Світлана впала й отримала садна, синці та перелом обох рук.
Олексію висунули звинувачення у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило потерпілій тілесні ушкодження легкої та середньої тяжкості та тривалий розлад здоров’я (стаття 291 Кримінального кодексу України).
За необачний вчинок хлопцю загрожувало покарання: від штрафу чи виправних робіт до обмеження чи позбавлення волі на строк до п’яти років.
Він шкодував про вчинене. А оскільки раніше Олексій не притягувався до кримінальної відповідальності, прокурор запропонував йому взяти участь у Програмі відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення (далі — Програма), щоб спробувати примиритися з потерпілою. Для цього потрібна була згода обох сторін кримінально-правового конфлікту.
Олексій, його батько, як законний представник, та потерпіла Світлана погодились.
Згоди на участь у Програмі були скеровані прокурором до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій областях. Центр ухвалив рішення про застосування Програми та залучив до її проведення посередницю Антоніну Шостак.
Для обох сторін примирення виявилося складним і тривалим процесом. У процедурі медіації Олексія підтримував його батько, а Світлану — її чоловік.
Олексій зобов’язався відшкодувати завдану їй матеріальну шкоду. Батько Олексія допоміг з матеріальним відшкодуванням ще до того, як сторонам було запропоновано відновне правосуддя.
Та саме відшкодування матеріальної шкоди для Світлани не було таким важливим.
Вона — старша жінка з обома травмованими руками — втратила можливість самостійно доглядати себе. Окрім фізичного болю, вона відчувала моральні страждання. Світлана не бачила сенсу в тому, аби зустрічатися з Олексієм в медіації, адже, на її думку, він не спроможний відчути її страждання й усвідомити, що накоїв. Та все-таки Світлана погодилась. У глибині душі вона хотіла дізнатися, чи Олексій усвідомить всі наслідки свого необачного вчинку, чи візьме на себе відповідальність, чи не буде і надалі ставити під загрозу здоров’я інших.
Олексій бачив потерпілу лише один раз в день події. Він шкодував про скоєне, але жодного разу не спілкувався зі Світланою, не просив прозустріч. Під час зустрічі з медіатором, коли побачив потерпілу з гіпсом на обох руках, Олексію стало ніяково та соромно.
На запитання потерпілої, чи він розуміє, що вона відчуває через фізичний біль та обмеження рухів, Олексію було складно підібрати слова. Це пряме запитання від Світлани стало для нього потрясінням. Тоді Світлана розповіла, що саме вона відчуває внаслідок емоційного шоку від події. Почувши це, Олексій по-справжньому зрозумів, які труднощі постають перед жінкою в повсякденному житті. Він щиро розкаявся, попросив вибачення та запевнив потерпілу, що хоче взяти на себе відповідальність за ситуацію.
В ході декількох зустрічей з медіатором Світлана пропонувала, щоб Олексій місяць попрацював у благодійній організації, яка допомагає людям похилого віку, а Олексій просив врахувати, що вчиться в школі і для нього дуже важливою є освіта, яку він поєднує з волонтерством. Тому хлопець просив дати йому можливість докласти максимальних зусиль для того, щоб він міг у вільний від навчання час поділитися з підлітками та людьми похилого віку своїм досвідом, який змінив його ставлення до відповідальності за власні вчинки.
Олексій повністю виконав умови укладеної угоди:
- пройшов курс волонтера в благодійному фонді «Карітас»;
- провів у форматі «живої бібліотеки» профілактичні бесіди з учнями свого навчального закладу та літніми людьми в благодійному фонді «Карітас» про дотримання правил дорожнього руху.
Світлана побачила, що Олексій дійсно шкодує: і хоч йому не під силу її вилікувати, та він щиро хоче полегшити її моральні страждання.
Тож за результатами медіації потерпіла не мала матеріальних чи моральних претензій. В судовому засідання просила звільнити хлопця від кримінальної відповідальності, підтвердила, що їй було відшкодовано завдану кримінальним правопорушенням шкоду.
Захисник (адвокат) Олексія заявив в судовому засіданні клопотання про закриття кримінального провадження у зв’язку з примиренням з потерпілою.
Врахувавши успішне застосування засобів ресоціалізації у межах Програми, суд ухвалив рішення закрити кримінальне провадження та звільнити Олексія від кримінальної відповідальності.
У судовому рішенні суд звернув увагу, що примирення між сторонами відбулося у добровільному порядку, не було наслідком застосування примусу, насильства, загроз або наслідком обіцянок.
Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: № 335/7800/23
Довідково.
У справі про ДТП суд врахував підхід держави до реакції на злочини з каральної на гуманістичну.
Відповідно до статті 46 Кримінального кодексу України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
У кримінально-правовому конфлікті примирення потерпілого з обвинуваченим у вчиненні злочину відбулося за результатами медіації з дотриманням принципів відновного правосуддя.