Історія справи
До Ужгородського бюро правової допомоги звернулася пані Ірина, яка розповіла про те, що в березні, після смерті матері відкрилася спадщина на половину житлового будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами. Пані Ірина понад 20 років, без реєстрації місця проживання, спільно проживала з своєю матір’ю (спадкодавицею), вела з нею спільне господарство. Також пані Ірина є власником іншої полоаини цього ж житлового будинку тому вважала що прийняла спадщину.
Через тривале лікування жінка не змогла своєчасно подати заяву про прийняття спадщини. Тільки у грудні пані Ірина звернулася Ужгородської районної державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право власності на спадщину за померлою мамою, але у видачі відповідного свідоцтва їй відмовили, оскільки не було факту прийняття спадщини. Тож аби реалізувати своє право на спадщину жінка звернулась до системи надання БПД.
Ужгородський місцевий центр з надання БВПД видав доручення про надання безоплатної вторинної правової допомоги адвокату, що співпрацює з системою надання БПД, Олександру Зубаничу.
Адвокат підготував позовну заяву про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини. До заяви додав довідки про хвороби пані Ірини.
Ужгородський міськрайонний суд позовні вимоги задовільнив у повному обсязі та визначив додатковий строк в один місяць з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері.
Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: № 308/1003/22