У 2007 році колишня невістка баби Катерини оформила кредит на купівлю квартиру. Банк надав молодій жінці кредит у 22 тис. доларів США під 12,99% річних, який вона мала повернути до липня 2017 року. Невістка умовила свою тодішню свекруху виступити поручителем.
Підписуючи договір поруки, пані Катерина навіть не могла подумати, що цей кредит, та ще й з відсотками, стане особисто її проблемою. Молодята до виплати кредитних зобов’язань поставилися, м’яко кажучи, недбало. І після сплати кількох платежів взагалі перестали про це думати.
Сім років пройшло, невістка поїхала до Італії, де знайшла нового коханого. Син поїхав до Одеси, де теж завів нову сім’ю. Пані Катерина залишилась в місті Коломия. І ось до неї у 2014 році приходить позов до суду про сплату заборгованості за кредитним договором в сумі 43 525 доларів США. Позов було задоволено, видали виконавчий лист, зобов’язали бабусю сплачувати борг.
Фінансова компанія, якій банк передав цей борг, пропустила строки, щоб отримати виконавчий лист та подати його до виконання, та, зрештою, взагалі ліквідувалась, а тому продала цей борг іншій кредитній організації.
І у 2021 році знову пані Катерині не давали спокою суди. Кредитна організація апелює до суду та просить поновити строки для стягнення заборгованості. Бабуся звернулась за захистом до Коломийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, де їй призначили адвокатку Лілію Голіней, яка співпрацює з системою БПД.
Лілія Голіней ознайомилась з матеріалами справи та в судовому засіданні обґрунтувала незаконність вимог кредиторів. Суд, вислухавши адвоката та проаналізувавши всі доводи, відмовив кредитній організації у поновлення строку для пред’явлення виконавчих листів про стягнення боргу за кредитом в розмірі 43 525 доларів США.
Посилання на рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень: https://reyestr.court.gov.ua/Review/101832799