Коли колишня робота не відпускає.
Через початок повномасштабної війни чимало українців були вимушені покинути рідні домівки та шукати прихисток подалі від лінії фронту. Хтось поїхав за кордон, хтось лишився в Україні. Проте, у всіх цих людей – одна і та ж проблема – знайти роботу, аби мати засоби для існування і облаштування життя на новому місці. Сьогодні чимало установ та організацій залюбки беруть на роботу внутрішньо переміщених осіб. Але є одне «але»….Аби влаштуватись на нову роботу необхідно звільнитись з попередньої. А як звільнитись, якщо колишнє місце роботи знаходиться на тимчасово окупованій території?
Про це наша наступна історія.
Пан Богдан у квітні змушений був виїхати з рідного Лисичанська. Він оселився у Рівному та почав шукати роботу. Проте, як виявилось, для чоловіка не так складно було власне знайти роботу, як на неї влаштуватись.
Проблема ж полягала у тому, що офіційно пан Богдан і досі рахувався співробітником приватного підприємства, що лишилось в окупованому Лисичанську. Про подальшу долю свого колишнього місця роботи чоловік нічого не знав, окрім того, що всі співробітники евакуювались.
Спершу пан Богдан звернувся до Рівненського міського центру зайнятості. Проте, вирішити своє питання чоловіку не вдалось.
Тоді за допомогою він звернувся до Рівненського місцевого центру з надання БВПД. Представляти інтереси пана Богдана взялась головна юристка відділу безоплатної правової допомоги Рівненського МЦ з надання БВПД Юлія Карповець. Фахівчині клієнт пояснив, що хоче розірвати трудові відносини, проте не знає, яким чином це зробити, враховуючи те, що підприємство знаходиться на тимчасово окупованій території.
Вивчивши усі матеріали, юристка центру з’ясувала, що відмова у розірванні трудових відносин є необґрунтованою і порушує права внутрішньо переміщеної особи бути працевлаштованою.
Саме тому, вона ще раз звернулася до Рівненського міського центру зайнятості з метою реалізації клієнтом свого права припинити трудовий договір за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України. Однак фахівці Рівненського міського центру зайнятості знову не змогли допомогти вирішити ситуацію.
Не погодившись з позицією Рівненського міського центру зайнятості, Юлія Карповець направила запит до Державного центру зайнятості. За цим запитом було встановлено, що рішення стосовно відмови у знятті з реєстрації трудового договору між паном Богданом і колишнім роботодавцем є неправомірним, оскільки порушує право внутрішньо переміщеної особи на розірвання трудових відносин в односторонньому порядку.
Зрештою, за допомогою юристки Рівненського місцевого центру Юлії Карповець пану Богдану таки вдалось звільнитись з попереднього місця роботи і працевлаштуватись на новому.