Важко уявити, що батьки можуть забути про рідну дитину, не дбати про неї, не розповідати казки на ніч, не радіти успіхам у школі… Однак саме так повели себе батько й мати Наталки. Чоловік і жінка розлучилися, коли донька була ще зовсім маленька. Зашивши дитину на бабусю й дідуся, колишнє подружжя взялося влаштовувати власні життя, зовсім не переймаючись долею дівчинки.
У Теофіпольському бюро правової допомоги бабуся 14-річної дівчинки розповіла, що і матір, і батько її онучки вже мають власні сім’ї, в обох народилися діти. Про спільну дитину батьки не піклуються, з півторарічного віку її виховує бабуся.
Юристи пояснили жінці, що батьків, які недобросовісно виконують свої обов’язки щодо виховання та утримання дитини, можна позбавити батьківських прав та стягнути з них аліменти в судовому порядку.
Представляти інтереси Наталки в суді доручили адвокатові Юрію Сторожуку.
Вимогу позбавити батьків батьківських прав адвокат аргументував тим, що змалечку дитина живе з бабусею. Саме бабуся відводила й забирала дівчинку з дитячого садочка, бере участь у її шкільному житті. Водночас батьки до виховання дитини не долучаються, не цікавляться її життям, не спілкуються з нею та не допомагають фінансово.
Після вивчення всіх документів у суду не залишилося жодних сумнівів у доцільності позбавлення батьківських прав. До того ж батьки навіть не з’явилися на судові засідання.
Тож рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 23 червня 2022 року відповідачів позбавлено батьківських прав, стягнено з них аліменти, а бабусю призначено опікункою дівчинки.
Рішення у справі №685/7/22 набрало законної сили.
Довідково
В разі ухилення батьків від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини вони, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України, можуть бути позбавлені батьківських прав, тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та інших, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті споріднення з нею.
Ухилення батьків від виконання своїх обов’язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема:
- не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання;
- не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення;
- не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей;
- не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі;
- не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов’язками.
Опікун, згідно зі статтями 63, 64 Цивільного кодексу України та статті 244 Сімейного кодексу України, призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов’язки піклувальника, яким не може бути особа, яка позбавлена батьківських прав, а також якщо поведінка і інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує піклування.