Неповнолітній підзахисний адвоката Юрія Ткаченка (доручення № 7085 від 23.06.2014), правопорушення підозрювався у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч 1 ст. 185 КК України. У ході кримінального провадження, внесеному до ЄРДР за № 12013020010004725, запобіжний захід щодо підозрюваного не обирався. Під час судового розгляду захисник наголошував на недоцільності застосовування покарання до неповнолітнього клієнта, зважаючи на його бездоганну поведінку на момент розгляду справи, та можливість застосування до нього примусових заходів виховного характеру відповідно до положень ст. 105 КК України – передачу під нагляд матері. Взявши до уваги доводи адвоката, суд визнав неповнолітнього винним у вчиненні кримінального правопорушення та звільнив від покарання з застосуванням примусових заходів виховного характеру.
За дорученням центру № 7465 від 21.07.2014 року адвокат Юрій Ткаченко приступив до захисту клієнта, якому було повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Готуючи стратегію захисту адвокат з’ясував обставини, які мають істотне значення при розгляді справи: отримав документальне підтвердження наявності постійного місця проживання та постійного місця роботи клієнта, що дозволило обґрунтовано заперечувати проти задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Це дозволило домогтися застосування більш м’якого запобіжного заходу – домашнього арешту за місцем проживання з 21:00 до 08:00, на що прокурором було подано апеляційну скаргу з проханням скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою. Заперечуючи апеляційну скаргу адвокат наголошував на тому, що на момент розгляду скарги в суді апеляційної інстанції, підозрюваний належним чином виконував свої процесуальні обов’язки, скарг на нього не надходило. Наведені факти були враховані судом апеляційної інстанції, який залишив без змін ухвалу слідчого судді.