Однією з найпоширеніших категорій питань, з якими громадяни звертаються до Синельниківського бюро правової допомоги, є спадкові питання. Нині практично кожен третій спадковий спір, що розглядається в судовому порядку, так чи інакше пов’язаний з правом на обов’язкову частку в спадковому майні. Юристи Синельниківського бюро правової допомоги консультують: в якому випадку особи можуть претендувати на обов’язкову частку у спадщині.
Звернемося до норм законодавства, щоб уточнити і визначитися, хто ж має право на обов’язкову частку в спадковому майні.
Відповідно до ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатні вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них при спадкуванні за законом (обов’язкова частка).
Слід взяти до уваги, що перелік осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині, встановлений в ст. 1241 Цивільного кодексу України, є вичерпним, тобто не підлягає розширеному тлумаченню. Про це зазначено в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування».
Що стосується прийняття обов’язкової частки у спадщині, в цьому випадку діють загальні принципи: той зі спадкоємців, хто мав право на обов’язкову частку у спадщині та проживав разом із спадкодавцем на день його смерті, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо в установленому законом порядку не відмовився від свого права на спадок. Якщо ж спадкоємець, який має право на обов’язкову частку у спадщині, не проживав зі спадкодавцем на день його смерті і не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв спадщину.
У разі якщо були порушені права спадкоємців на обов’язкову частку у спадщині, судовим рішенням може бути вирішене питання про недійсність свідоцтва про право на спадщину лише в тій частині, яка складає обов’язкову частку у спадщині.
Суд в залежності від ситуації може зменшити розмір обов’язкової частки у спадщині, беручи до уваги відносини між спадкоємцем і спадкодавцем, а також в залежності від інших обставин, що мають істотне значення, наприклад, враховуючи майновий стан спадкоємця, який претендує на обов’язкову частку у спадщині.
Стаття 1224 Цивільного кодексу України містить положення, відповідно до яких особа, яка має право на обов’язкову частку у спадщині, може не отримати її в результаті усунення її від спадкування за передбачених законом підстав.
Ще раз підкреслимо, що особливість обов’язкової частки в спадщині полягає в тому, що її виділення не залежить від волі спадкодавця. Навіть якщо в заповіті спадкодавця немає вказівки на особу, яка має право на обов’язкову частку у спадщині, ця особа все одно має право на виділення обов’язкової частки з спадкового майна. Однак це зовсім не означає, що позбавити такого права спадкоємця вже не можливо.
До Першого дніпропетровського місцевого центру з надання БВПД можна звернутися за адресою: м. Дніпро, вул. Старокозацька, 52, тел. (056) 742-82-30, (099) 232-77-89.
Контакти місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги та Бюро правової допомоги по всій території Україні можна дізнатися на сайті legalaid.gov.ua та за телефоном безкоштовної гарячої лінії 0 800 213 103.