До Лубенського місцевого центру БПД звернувся громадянин Р., який хотів документально оформити своє право власності на квартиру в Реєстраційній службі Хорольського управління юстиції. Однак отримав відмову, оскільки не мав правовстановлюючих документів на житло.
Квартирою він володіє протягом 43 років. Отримав її як член житлово-будівельного кооперативу в кредит строком на 15 років. Кооператив був створений рішенням виконкому Ради депутатів трудящих.
Адвокатом Чубенко Жанною Анатоліївною було сформовано аргументовану правову позицію. ЇЇ основою стали норми матеріального права: Постанова Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами про житлово-будівельні кооперативи» №9 від 18 вересня 1987 року, закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004, закон України «Про власність» від 07.02.1991, закон України «Про кооперацію», Житловий кодекс Української РСР, Цивільний кодекс України;
письмові докази: виписка із протоколу засідання виконкому міської Ради депутатів трудящих про створення кооперативу, виписка із протоколу засідання виконкому про кредитування будівництва будинку, копія зобов´язання гр. Р. сплатити кредитні кошти, протокол засідання членів житлово-будівельного кооперативу про закріплення квартири за громадянином Р., протокол загальних зборів житлово-будівельного кооперативу про заселення гр. Р. у квартиру, домова книга для прописки громадян, довідки про виплати за квартиру, довідка виконкому про кількість проживаючих у квартирі, довідка МБТІ, копія технічного паспорта.
Завдяки вдало сформованій доказовій базі позов було задоволено і за гр. Р було визнано право власності на квартиру.
