До Турківського бюро правової допомоги звернулася жінка для представлення її інтересів у справі про виселення особи з її будинку.
Жінка розповіла, що після смерті чоловіка та одного із синів залишилась разом із донькою проживати у будинку, який належить їй на праві власності. Другий син одружився та переїхав жити у власний будинок за іншою адресою, де і зареєстрований по сьогоднішній день.
Проте, він повернувся додому і сказав матері, що поживе в неї деякий час. Жінка не заперечувала, оскільки їй було важко самій справлятися по дому, і вона розраховувала на його допомогу та підтримку. Натомість син почав зловживати спиртними напоями, знущатися над матір’ю, а згодом і виганяти її з хати, застосовуючи при цьому фізичну силу. Крім цього, чоловік почав відбирати у клієнтки пенсію, яку витрачав на алкоголь. Особливо важко жінці було в зимовий час, адже, син виганяв її з теплої кімнати, змушуючи тим самим мерзнути в іншій кімнаті, яка не обігрівається.
З приводу знущань сина над нею вона неодноразово зверталась в сільську раду та поліцію, яка притягувала винуватця до відповідальності, зокрема, у вигляді накладення штрафу. Але фактично штраф платила сама потерпіла, так як син відбирав у неї пенсію.
На підставі звернення жінки та належності її до осіб, які є суб’єктами права на безоплатну вторинну правову допомогу Самбірським місцевим центром з надання БВПД було прийнято рішення про призначення їй адвоката за рахунок держави Дмитра Буняка.
За складеною адвокатом позовною заявою було відкрито провадження у справі про виселення. У судовому засіданні представник позивачки Дмитро Буняк позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на ті самі докази та обставини, які викладені в позовній заяві.
Суд, враховуючи обставини справи та керуючись:
– ст. 150 Житлового кодексу України, якою передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
– ст. 155 Житлового кодексу України, відповідно до якої житлові будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою).
– ст. 116 Житлового кодексу України, якою встановлено, якщо наймач, члени його сім’ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують житлове приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення –
вирішив позов задоволити повністю та виселити сина позивачки з її будинку.
Нагадаємо, детальну інформацію з питань одержання правової допомоги можна отримати у Самбірському місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:
м. Самбір, вул. Мазепи, 13; тел. (03236) 6-06-54.
Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Львівській області
Адреса: м. Львів, вул. Валова, 31, 4 поверх; тел/факс: (032)236-74-95.
Всеукраїнська гаряча лінія правової допомоги 0-800-213-103 (цілодобово та безкоштовно зі стаціонарних і мобільних телефонів у межах України).
