Адвокату Віктору Биковцю Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області було видано доручення від 27.06.2017 року № 025-0001013 для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, затриманій за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. Захисту потребував чоловік, якого обвинувачували в умисному нанесенні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілої.
З точки зору сторони обвинувачення, чоловік, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, під час сварки, яка переросла у бійку, умисно наніс своїй співмешканці удар рукою по обличчю. Після цього, того ж дня ввечері, продовжуючи перебувати у стані алкогольного сп’яніння, продовжив побиття потерпілої, а саме під час сварки, яка переросла у бійку, умисно наніс останній декілька ударів руками та ногами по голові, тулубу, верхніх та нижніх кінцівках, у результаті чого жінка отримала тілесні ушкодження, від яких померла.
У судовому засіданні з розгляду матеріалів провадження обвинувачений свою вину заперечив та пояснив, що дійсно того дня між ним та його співмешканкою виникла сварка, у ході якої він дійсно ударив потерпілу один раз долонею в обличчя. Запевнив, що більше тілесних ушкоджень він не наносив. У вечері того дня їх запросили знайомі до себе на вечірку, де вони вживали спиртне. Обвинувачений пояснив, що від друзів додому він після повертався сам, так як потерпіла відмовилася йти з ним та продовжила випочивати. Прокинувшись вдома наступного ранку, обвинувачений виявив, що жінки не було вдома, та пішов її шукати. Знайшов її вже у дуже слабкому стані з численними побоями.
Свій висновок щодо винуватості клієнта сторона обвинувачення обґрунтовувала показами свідків, протоколами огляду місця події та висновком судово-медичної експертизи.
Адвокат у суді звернув увагу на те, що під час досудового розслідування, в порушення вимог ст. 290 КПК України, яка врегульовує питання щодо відкриття матеріалів іншій стороні, підозрюваному та його захиснику не було надано доступу для огляду речових доказів, в зв’язку з чим не в повній мірі відкрито матеріали кримінального провадження, так як це є обов’язком прокурора та слідчого.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Такий обов’язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд поєднуються з практикою Європейського Суду з прав людини. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, що визначено ч. 3 ст. 373 КПК України.
Жоден з допитаних в судовому засіданні свідків обвинувачення не підтвердив коли, в який час, в якому саме місці та в який спосіб підсудний наносив тілесні ушкодження потерпілій руками та ногами по голові, тулубу, верхніх та нижніх кінцівках, у результаті чого остання отримала тілесні ушкодження від яких померла.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а за сукупністю зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд, оцінюючи докази з точки зору достатності належності та допустимості, прийшов до висновку, що доказів, на які посилається сторона обвинувачення та які не визнані судом недопустимими, недостатньо для доведення вини обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, а тому чоловік підлягає виправданню.
Протягом досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження клієнт перебував під вартою.
Завдяки професійній роботі захисника Віктора Биковця його клієнта вироком Бахмацького районного суду Чернігівської області від 02.10.2018 року визнано невинуватими у пред’явленому обвинуваченні та виправдано. Чоловіка звільнено з-під варти в залі суду.
