«Консолідація зусиль провайдерів правової допомоги учасникам АТО» – під таким гаслом пройшов круглий стіл «Створення мережі безоплатної правової допомоги військовослужбовцям, які беруть/брали участь в АТО та членам їх сімей», який відбувся 7 липня 2015 року у приміщенні Укрінформу. Організатори круглого столу: Українська фундація правової допомоги спільно з Координаційним центром з надання правової допомоги та ГО «Мережа центрів правової інформації та консультації» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Серед учасників заходу – військовослужбовці, які брали участь в АТО, адвокати систем безоплатної правової допомоги, представники Міжнародного фонду «Відродження», Української фундації правової допомоги, представники Центрів правової інформації та консультації (ЦПІКів), громадських організацій, волонтерських рухів – які обговорили можливості співпраці з метою оптимізації механізму та процесу надання правової допомоги учасникам АТО.Від Координаційного центру з надання правової допопоги участьу заході взяв заступник директора Мирослав Лаврінок. А також – адвокат/тренер-модератор системи БПД Володимир Малишевський, мобілізований до несення служби в умовах проведення АТО ще в серпні 2014 року.
З вітальним словом до учасників звернувся Роман Романов, директор програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження», та зазначив важливість взаємодії зацікавлених сторін у організації процесу надання якісної правової допомоги учасникам АТО. «Держава заохочує/спонукає громадян брати активну участь у захисту держави і це означає, що так само має бути приділена увага тому, у якому статусі перебувають ці люди і яким чином, вони можуть сподіватися, на те що ті гарантії, які встановлюються,насправді, можуть бути реалізовані» – Роман Романов.
Антоніна Бондаренко, програмний директор Української фундації правової допомоги, у вітальному слові вказала мету зустрічі та зазначила: “Участь кожного з присутніх сьогодні на круглому столі та щоденна допомога учасникам АТО – поклик нашої душі. Цеглинка за цеглинкою, крок за кроком ми повинні зробити так, щоб ця допомога була якісною та результативною. Я закликаю кожного до відкритого діалогу, саме діалогу, а не дискусії. Сьогодні, ми всі є партнерами, робимо одну спільну справу – допомога військовослужбовцям. В наших планах – розробка та впровадження Всеукраїнської програми навчання для адвокатів та юристів, які надають допомогу учасникам АТО, а також юристам та адвокатам волонтерських та громадських ініціатив: від ведення справ учасників АТО у суді до надання первинної правової допомоги”.
Варто зазначити, що Українська фундація правової допомоги не є безпосереднім надавачем правової допомоги, тим не менш, у центрі уваги – співпраця із провайдерами правової допомоги як первинної, так і вторинної, робота з адвокатами та юристами Pro Bono, системи безоплатної правової допомоги, волонтерських та громадських ініціатив.
Про безоплатну правову допомогу
Мирослав Лаврінок, заступник директора Координаційного центру з надання правової допомоги Міністерства юстиції України, модератор круглого столу, розповів про відкриття 100 місцевих центрів та можливість отримання безоплатної вторинної правової допомоги різним соціально незахищеним категоріям громадян, зокрема, учасникам АТО. Так, з 1 липня вторинна правова допомога є доступною для учасників АТО, а також членів сімей загиблих військовослужбовців. Важливість співпраці у наданні правової допомоги учасникам АТО Мирослав Лаврінок окреслив так: «Через учасників бойових дій ми виходимо на учасників АТО. Якщо говорити про допомогу, яку надають місцеві центри, то йдеться про представництво інтересів у судах. Дуже важливим питанням є допомоги ветеранам війни, у тому числі учасникам АТО, у чому є певний нюанс – ми можемо надавати допомогу у тому випадку, якщо особа має відповідні документи, які посвідчують її статус. Всім відомо, наскільки складно отримати статус учасника бойових дій. Очевидно, що будуть такі проблеми, коли до центрів звертатимуться такі люди, які будуть вказувати, що є учасниками бойових дій, але оформлення їх статусу епребуватиме процесі. Ми маємо на меті допомогти кожному. Потрібна координація усіх нас (зацікавлених сторін – ред.), для того, щоб такі люди, через власне необхідність дотримання вимог закону нами, не залишались без правової допомоги на тривалий час».
Антоніна Бондаренко підтвердила цю тезу та вказала, що «існують інші питання – наприклад, немає статусу учасника бойових дій, тут нам на допомогу приходять ЦПІКи, також інші громадські організації та адвокати на умовах Pro Bono, які надають і первинну правову консультацію, і представлення у суді. Фундація на сьогодні вирішила, що за підтримки МФ «Відродження», ми концентруємо зусилля на підвищенні рівня знань та практик провайдерів правової допомоги учасникам АТО та членам їх сімей».
Позитивний досвід
Учасники круглого столу представили власний досвід надання правової допомоги учасникам АТО та озвучили бачення ролі кожного потенційного партнера у створенні мережі надання правової допомоги учасникам АТО.
«В умовах військового конфлікту в Україні вкрай важливо, щоб учасники АТО та їх сім’ї могли безперешкодно реалізувати свої права, уникаючи судової тяганини. Тому навесні 2014 року, коли розгорталися події в АТО, три громадські організації, що мають багаторічний професійний досвід надання безоплатної правової допомоги і входять до Мережі Центрів правової інформації та консультацій, почали надавати безоплатну правову допомогу військовим та їх родинам у трьох прикордонних областях: Херсонській, Одеській та Чернігівській.
Навесні 2015-го пройшла перша хвиля демобілізації військових, які брали участь в АТО. Восени очікуємо на другу. До цих пір із вирішенням правових та психологічних проблем військових держава не справляється. В наших планах – добиватися того, щоб державні органи, відповідальні за повноцінне виконання законів щодо учасників АТО, діяли ефективно. Щоб задеклароване в законодавстві виконувалося, з’являлися відповідні зміни. Ми відкриті до співпраці з юристами-практиками й адвокатами, які поділять наші цілі. Хотілося би, щоб у кожній області працювали фахівці, до яких могли б звернутися в разі потреби учасники АТО та члени їх сімей. Чим більше нас буде – тим скоріше ми досягнемо змін в державі» – зазначила керівник Херсонського обласного Фонду милосердя та здоров`я та проекту «Підвищення рівня правового захисту військовослужбовців, учасників АТО та членів їх сімей, шляхом надання правової допомоги та здійснення моніторингів» – повідомила Наталія Бімбірайте.
Максим Щербатюк, програмний директор Української Гельсінської спілки з прав людини, поділився досвідом та розповів, що «фактично, громадські приймальні створені у 2007 році і фактично їх мета – захист прав людини в контексті відносин держави і людини. Держава у певний момент має проблеми із складанням своїх зобов’язань і ми допомагаємо в таких ситуаціях , де є ці конфлікти. На сьогоднішній день ми працюємо в 20 регіонах, наші приймальні є, і відповідно намагаємось розвивати як первинну правову допомогу – інформацію, консультації, так само намагаємось розвивати і вторинну допомогу у тих справах, які можуть змінити ситуацію, яка вже має конфлікт. І нашою ціллю є змушення держави виконувати свої зобов’язання. Фактично ми маємо таку спеціалізацію використовувати міжнародні механізми змусити державу виконувати всі зобов’язання. ЄСПЛ який на сьогодні є дієвим механізмом, зокрема, у тих справах військових, які до нас приходять».
Унікальний досвід допомоги учасникам АТО представив Денис Гречко, координатор Всеукраїнського благодійного фонду “Горєніє”: «Обмежитись тільки юридичною допомогою чи соціальною – недостатньо. Система має бути комплексною. Людина не повинна бігати шукати якісь сервіси. Ми вирішили впровадити пілотну програму по принципу «єдиного вікна». Якщо людина звертається в нашу службу наші спеціалісти повністю супроводжують людину у вирішенні його питань. Ми досягли узгодження по взаємодії з усіма державними структурами на рівні області: обласна рада, обласна міська рада, клінічна лікарня ім. Мечникова, санаторії, профілакторії, об’єднання юристів обласний військкомат – усі структури, які могли б бути корисними, у реалізації цієї програми. Ми створили в усіх центрах зайнятості он-лайн підтримку, куди можуть звернутись учасники АТО та отримати он-лайн консультацію».
Дмитро Приймаченко, співзасновник ГО «Київська міська спілка ветеранів АТО», координатор проекту «Коло довіри» розказав про досягнення проекту «коло довіри»: «в Києві було організовано проект «Коло довіри», по принципу «рівний рівному» і є результат – 70% успіху у хлопців».
Досвід Чугуївської правозахисної групи – виїзні консультації представив Роман Лихачов, голова Чугуївської міськрайонної ГО «Чугуївська правозахисна група».
Подальші кроки співпраці
Актуальність співпраці громадських організацій, державних структур, волонтерських ініціатив на цьому етапі очевидна. Кожна із представлених сторін на заході розповіла про унікальний досвід та своє бачення подальшої співпраці, а також презентувала напрацьовані практики та відпрацьовані ефективні механізми подальшої співпраці. По-перше, учасники дійшли згоди – що створення мережі провайдерів правової допомоги є необхідним кроком для максимально ефективної допомоги учасникам АТО. Унікальний досвід кожної з організацій необхідно трансформувати у матеріали для розповсюдження: створювати навчальні програми (що до речі передбачено, під час реалізації проекту Фундації – Всеукраїнська програма навчання адвокатів, які надають правову допомогу учасникам АТО), та поширювати друковані матеріали для учасників АТО у «полях».
Підсумовуючи результати круглого столу, Мирослав Лаврінок, зазначив, «перший крок – поширення інформації, ефективне надання правової допомоги, кожна організація рано чи пізно зіштовхується з тим, що вже не може виконувати свою роботу. Через створення мережі, ми будемо впевнені, що організації не будуть перенавантажені. Я пропоную усім попрацювати разом до того, аби комплексно та ефективно пришвидшити процес надання правової допомоги».
Приєднуйтесь до сторінок Координаційного центру з надання правової допомоги у соціальних мережах:
Facebook 
YouTube 
Google+ 
Twitter
